Вінсепт Експрес

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо застосування засобу «Вінсепт Експрес»

з метою швидкої дезінфекції поверхонь приміщень та інших об’єктів

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Повна назва дезінфекційного засобу: «Вінсепт Експрес».

1.2. Виробник засобу:ТОВ «Торговий дім «Санітарний щит України» (Україна, м. Київ) згідно з технічними умовами ТУ У 20.2-33888590-004:2016.

1.3. Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин у засобі, мас. %: спирт етиловий – 67,5-70,0%, спирт ізопропіловий – 1,0-2,5%, 2-феноксіетанол – 0,05-2,5% (діючі речовини); вода – до 100%.

Засіб не викликає алергічних реакцій і подразнень шкіри навіть при тривалому застосуванні.

1.4.  Форма випуску та фізико-хімічні властивості засобу:

«Вінсепт Експрес» – готовий до застосування засіб у формі однорідної прозорої безбарвної рідини зі специфічним запахом спирту.

Також випускаються готові до застосування одноразові серветки, просочені засобом «Вінсепт Експрес».

«Вінсепт Експрес» стабільний при температурі до +25 °С. Показник концентрації водневих іонів (pH) – 6,0-8,0; відносна густина при 20 °С – 0,85-0,95 г/см3.

В упаковці з відповідною насадкою засіб може використовуватися як спрей.

«Вінсепт Експрес» має наступні властивості:

1. зберігає високу ефективність у присутності органічних субстратів (білку, крові, сироватки, сечі тощо);
2. має залишкову (пролонговану, реманентну) антимікробну дію, що зберігається протягом не менше 3-х годин;
3. добре змочує поверхні, швидко висихає, не фіксує білкові забруднення на твердих поверхнях;
4. спиртова складова засобу одночасно зі швидким ефектом антимікробної дії забезпечує знежирююче очищення поверхонь, що сприяє якості дезінфекції та забезпечує пролонговану дію засобу;
5. добре розчиняє та видаляє білкові, жирові, механічні забруднення, залишки крові, залишки лікарських засобів, у т.ч. із зовнішніх поверхонь, внутрішніх каналів і порожнин виробів медичного призначення;
6. не пошкоджує поверхні та вироби з матеріалів, стійких до дії спиртів, у т.ч. з металів (нержавіючої та низьковуглецевої сталі, алюмінію та його сплавів, нікельованих металів тощо), скла, кераміки, порцеляни, фаянсу, гуми на основі натурального та синтетичного каучуку, полімерних матеріалів, пластику, пластмаси, силікону, натуральної та штучної шкіри, фарбованого та нефарбованого дерева, кахлю, лінолеуму, бетону, а також поверхні апаратів, приладів, устаткування з гальванічним, лакофарбовим і полімерним покриттям (крім поверхонь, покритих розчинними у спиртах лаками), не знебарвлює пофарбовані поверхні;

7. не потребує змивання, не залишає слідів (плям, патьоків, розводів, нальоту).

У випадках, коли достовірно невідома чутливість матеріалу до дії засобу, рекомендується обробити засобом невелику ділянку об’єкта в непримітному місці для визначення дії засобу на матеріал, з якого виготовлений об’єкт.

1.5. Спектр антимікробної дії засобу: «Вінсепт Експрес» виявляє широкий спектр антимікробних властивостей по відношенню до:

• грампозитивних і грамнегативних бактерій (включаючи збудники туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium avium, Mycobactеrium smegmatis, Mycobacterium terrae), псевдотуберкульозу, легіонельозу, лептоспірозу, лістеріозу (Listeria monocytogenes), бруцельозу, дизентерії, холери, інших колітів, ентеритів, гастроентеритів, черевного тифу, паратифів, інших сальмонельозів, кишкових ієрсиніозів, дифтерії, скарлатини, коклюшу, гелікобактерної інфекції (Helicobacter pylori), менінгококової інфекції, кишкового ентерококу (Enterococcus hirae), фекального ентерококу (Enterococcus faecalis), золотистого стафілококу (Staphylococcus aureus), мультирезистентного стафілококу (MRSA), ацинетобактери (у т.ч. Acinetobacter baumannii), ентеробактери (у т.ч. Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), протеї (у т.ч. Proteus mirabilis, Proteus vulgaris), клостридії, клебсіеллу пневмонії (Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca), ентерогеморагічну кишкову паличку (Escherichia coli), синьогнойну паличку (Pseudomonas aeruginosa), штами бактерій, що продукують бета-лактамази розширеного спектру (ESBL) та інші антибіотикорезистентні бактерії);

• вірусів (включаючи найбільш стійкі до дії антисептиків віруси поліомієліту, гепатитів (у т.ч. ентерального гепатиту А, парентеральних гепатитів В і С), ВІЛ (СНІД), віруси грипу (у т.ч. віруси грипу типу А: «пташиного грипу» – Avian influenza – H5N1, H7N9; «свинячого грипу» – Swine influenza – H1N1), «атипової пневмонії» (SARS), гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), геморагічних лихоманок (у т.ч. вірус Ебола – Ebolavirus), віруси Зіка, вакцинії, Коксаки, ЕСНО, герпесу, кору, цитомегалії, парагрипу, епідемічного паротиту, збудники аденовірусної, ентеровірусної, каліцівірусної, коронавірусної, норовірусної, паповавірусної, параміксовірусної, поліовірусної, поліомавірусної, респіраторно-сентиціальної (HRSV), риновірусної, ротавірусної, флавівірусної, хантавірусної інфекцій тощо);

• грибів роду Candida, патогенних дерматофітів, трихофітій;

• пліснявих грибів (у т.ч. Aspergillus niger, Aspergillus brasiliensis, Mucor);

• збудників внутрішньолікарняних інфекцій.

Засіб тестовано згідно стандартів ДСТУ EN 1040:2004, ДСТУ EN 1275:2004.

«Вінсепт Експрес» за спектром антимікробної дії може бути рекомендований для обробки шкіри, швидкої дезінфекції поверхонь приміщень та інших об’єктів при інфекції, викликаній вірусом Ебола (ХВВЕ), відповідно до «Рекомендацій з профілактики і контролю інфекції для госпіталізованих пацієнтів з підтвердженим або з припущеним діагнозом: хвороба, викликана вірусом Ебола (ХВВЕ)», CDC, Атланта, США.

1.6. Токсичність та безпечність засобу: «Вінсепт Експрес» за параметрами гострої токсичності належить до малонебезпечних речовин при введенні в шлунок, нанесенні на шкіру та парентеральному введенні. Пари засобу в насичуючих концентраціях малонебезпечні при інгаляційному впливі.

Засіб та його складові речовини не чинять місцево-подразнюючої дії на шкіру при одно- та багаторазовому нанесенні на шкіру, не подразнюють слизові оболонки очей та органи дихання без контакту з очима та в умовах інгаляційної дії у вигляд пари.

Засіб та його складові речовини не мають шкірно-резорбтивної та сенсибілізуючої дії, не виявляють кумулятивних, гонадотропних, ембріотропних, ембріотоксичних, канцерогенних, мутагенних та тератогенних властивостей.

1.7. Призначення засобу: «Вінсепт Експрес» призначений для застосування за наступними напрямками:

• профілактична, поточна та заключна дезінфекція, поточні та генеральні прибирання у закладах охорони здоров’я, лікувально-профілактичних закладах усіх профілів:

• лікарнях, госпіталях, диспансерах (включаючи протитуберкульозні, інфекційні, шкірно- венерологічні заклади), денних стаціонарах (у т.ч. дитячих);

•  хірургічних (операційних), мікрохірургічних, стоматологічних, офтальмологічних, отоларингологічних, діагностичних, рентгенологічних, флюорографічних, пульмонологічних, ангіографічних, невропатологічних, психіатричних, наркологічних, гастроентерологічних, ревматологічних, травматологічних, онкологічних, реанімації та інтенсивної терапії дітей і дорослих, комбустіології, гемодіалізу, терапевтичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних, урологічних, гінекологічних, акушерських, пологових, педіатричних відділеннях і стаціонарах;

•  відділеннях і центрах неонатології, реанімації та інтенсивної терапії новонароджених;

•  центрах з трансплантації органів, центрах репродуктивної та сімейної медицини;

•  центрах пластичної, естетичної хірургії та косметології;

•  хірургічних (операційних) палатах і боксах, пологових залах;

•  палатах для хворих, відділеннях і кабінетах функціональної діагностики;

•  процедурних, маніпуляційних, перев’язувальних та інших кабінетах;

•  стерилізаційних відділеннях;

•  паліативних, реабілітаційних та інших медичних профільних центрах, хоспісах;

•  амбулаторіях, поліклініках, стоматологічних, косметологічних та інших клініках;

•  санаторіях, профілакторіях, оздоровчих закладах різного профілю для дітей і дорослих;

•  медико-санітарних частинах і пунктах;

•  донорських пунктах, станціях і відділеннях переливання крові;

•  фельдшерських, фельдшерсько-акушерських та інших медичних пунктах;

•  лабораторіях (центрах) різного профілю та підпорядкування (клінічних, діагностичних, генетичних, імунологічних, кріогенних, біохімічних (у т.ч. молекулярної біології, ПЦР), бактеріологічних, вірусологічних, мікологічних, серологічних, профільних криміналістичних, науково-дослідних, лабораторіях особливо небезпечних інфекцій тощо);

•  на станціях та рухомому складі швидкої та невідкладної медичної допомоги (включаючи автомобілях швидкої та невідкладної медичної допомоги);

•  патологоанатомічних відділеннях, закладах судово-медичної експертизи, моргах;

•  у вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо;

Профілактична дезінфекція, поточні та генеральні прибирання в закладах та на об’єктах, перелічених у цьому пункті Методичних вказівок, у т.ч. профілактична дезінфекція та прибирання санітарного транспорту, проводяться засобом «Вінсепт Експрес» за режимами проти вірусних і бактеріальних (крім туберкульозу) інфекцій згідно з таблицею 1.

Поточна та заключна дезінфекція в закладах та на об’єктах, перелічених у цьому пункті Методичних вказівок, при інфекціях бактеріальної етіології (включаючи туберкульоз), вірусної та грибкової етіології, внутрішньолікарняних інфекціях, пліснявих грибах та спорах, а також дезінфекція санітарного транспорту після перевезення інфекційних хворих проводяться засобом

«Вінсепт Експрес» за режимами відповідних інфекцій згідно з таблицею 1; обробка об’єктів проти збудників анаеробних інфекцій – за режимами проти пліснявих грибів і спор згідно з таблицею 1.

•  профілактична, поточна та заключна дезінфекція, поточні та генеральні прибирання (у т.ч. поверхонь, технологічного обладнання, комунікацій, посуду, тари та інвентарю, що контактують з харчовими продуктами та продовольчою сировиною) у закладах і на об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил:

•  аптечних закладах (аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, аптечні пункти, аптечні склади);

•  дошкільних, дитячих, освітніх, учбових, навчально-виховних закладах різних видів акредитації, незалежно від їх підпорядкування та форми власності;

•  закладах соціального захисту (дитячі будинки, дитячі інтернати, спеціальні приймальники, будинки для осіб без визначеного місця проживання, пункти надання соціальної допомоги тощо), геріатричних закладах;

•  місцях постійного та тимчасового проживання (квартири, приватні будинки, гуртожитки, хостели, кемпінги);

•  санаторно-курортних і спортивно-оздоровчих закладах (комплексах) для дітей та дорослих, тренажерних залах, фітнес-центрах, місцях проведення змагань та тренувань;

•  басейнах, аквапарках, саунах, лазнях;

•  на об’єктах комунально-побутового призначення (пральні, хімчистки, перукарні, салони краси, косметологічні, масажні, манікюрні, педікюрні салони та кабінети, солярії, SPA-салони (центри), салони пірсингу, татуажу (перманентного макіяжу), татуювання тощо);

•  в адміністративних і громадських закладах та будівлях, банківських установах, закладах зв’язку (пошта, телеграф, зали та відділеннях надання послуг з користування комп’ютерами, організаційною технікою, Інтернетом тощо), офісних приміщеннях;

•  закладах культури, відпочинку та розваг (театри, кінотеатри, концертні та виставкові зали, культурно-розважальні комплекси, клуби тощо), громадських пляжах;

•  закладах готельного та ресторанного господарства (готелі, будинки відпочинку, гостьові котеджі, ресторани, їдальні, заклади швидкого харчування, закусочні, кафе, зони приготування їжі та напоїв, роздавальні лінії тощо);

•  закладах торгівлі (торговельні центри та салони, магазини, мінімаркети супермаркети, гіпермаркети тощо);

•  місцях масового скупчення людей (базари, ринки, вокзали, стоянки, стадіони, майдани тощо);

•  громадських туалетах (у т.ч. біотуалетах);

•  на підприємствах фармацевтичної, мікробіологічної, парфумерно-косметичної, хімічної, біотехнологічної промисловості, у т.ч. підприємств, що виготовляють стерильну продукцію;

•  підприємствах харчопереробної промисловості (м’ясопереробної, птахопереробної, яєчної, рибної, молочної, сирної, масложирової, плодоовочевої, кондитерської, хлібопекарської промисловості, підприємствах і цехах з виготовлення продуктів дитячого харчування, м’ясних, рибних, овочевих та інших консервів, напівфабрикатів, морозива, майонезу, йогуртів, соусів, напоїв (у т.ч. алкогольних, слабоалькогольних, безалкогольних напоїв, пива, бутильованої питної води, мінеральних вод), підприємствах з вирощування грибів тощо), підприємствах цукрової та спиртової галузей;

•  підприємствах агропромислового комплексу (тваринницьких, птахівничих, інкубаційних, молокотоварних, рибних, рослинницьких тощо), промислових підприємствах, у санпропускниках;

•  підприємствах та об’єктах водопостачання та водовідведення;

•  підприємствах з транспортування, сортування та переробки сміття;

•  складах і сховищах (включаючи паперові архіви, бібліотечні сховища, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, лікарських засобів, предметів гігієни та інших товарів);

•  рухомому складі автомобільного транспорту (включаючи приватний і громадський, пасажирський, санітарний, службовий, вантажний транспорт, у т.ч. транспорт для перевезення харчових продуктів, транспорт для прибирання сміття тощо), колійного та електричного транспорту (трамваї, тролейбуси), метрополітену (включаючи вагони поїздів), залізничного транспорту (включаючи вагони пасажирських поїздів, електропоїздів та дизель-поїздів, залізничні вантажні вагони та контейнери для перевезення продовольчої продукції), водного транспорту (включаючи морські, річкові та інші водні судна), повітряного транспорту (включаючи повітряні судна);

•  об’єктах забезпечення автомобільного транспорту (включаючи стоянки, парковки, станції технічного обслуговування та ремонту, мийки), колійного та електричного транспорту (включаючи трамвайні та тролейбусні ДЕПО), метрополітену (включаючи ДЕПО, пункти формування та обороту поїздів, станції), залізничного транспорту (включаючи ДЕПО, пункти формування та обороту залізничних поїздів, вокзали та станції, привокзальну інфраструктуру), водного транспорту (включаючи водні порти, вокзали, станції, термінали), повітряного транспорту (включаючи аеропорти, аеровокзали, термінали) з усіма об’єктами на їх території;

•  в умовах надзвичайних ситуацій (у т.ч. в зонах проведення бойових дій, антитерористичних, миротворчих операцій тощо);

•  на об’єктах та у підрозділах цивільної оборони, міністерств (служб) оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ (в т.ч. у військових частинах, казармах), поліції, митниці та прикордонних служб, інших міністерств, служб і відомств, установ пенітенціарної системи;

•  на всіх інших епідемічно значимих об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, нормативно-методичних документів;

Профілактична дезінфекція, поточні та генеральні прибирання в закладах та на об’єктах, перелічених у цьому пункті Методичних вказівок, проводяться засобом «Вінсепт Експрес» за наступними режимами згідно з таблицею 1:

•  поверхонь та об’єктів у приміщеннях, де висока вірогідність поширення грибкових інфекцій (санпропускники, переодягальні, душові, приміщення «чаш» басейнів, водних атракціонів в аквапарках, парильні в саунах і лазнях, масажні кабінети тощо) – за режимами проти грибкових інфекцій (кандидози, дерматомікози);

•  поверхонь та об’єктів у приміщеннях, де висока вірогідність поширення пліснявих грибів і спор – за режимами проти пліснявих грибів і спор;

•  поверхонь та об’єктів в установах соціального захисту, пенітенціарної системи у приміщеннях, де висока вірогідність поширення туберкульозу (у т.ч. камери утримання та інші місця перебування в’язнів) – за режимами проти туберкульозу;

•  поверхонь та об’єктів в установах соціального захисту, пенітенціарної системи в усіх інших випадках – за режимами проти вірусних і бактеріальних (за винятком туберкульозу) інфекцій;

•  в усіх інших випадках, що стосуються закладів та об’єктів, перелічених у цьому пункті Методичних вказівок – за режимами проти вірусних і бактеріальних (за винятком туберкульозу) інфекцій.

Поточна та заключна дезінфекція в закладах та на об’єктах, перелічених у цьому пункті Методичних вказівок (при виявленні інфекційного хворого, підозрі на інфекційне захворювання або під час епідемії), проводяться засобом «Вінсепт Експрес» за режимами відповідних інфекцій згідно з таблицею 1.

• просочування серветок для дезінфекції;

•  дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок (гумових, латексних, пластикових), у т.ч. медичних рукавичок, надягнутих на руки персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладів усіх профілів під час операційних втручань на маніпуляцій;

•  дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок у випадку попадання на рукавчики потенційно інфікованого та інфікованого матеріалу (наприклад, біологічних рідин, виділень, секретів, крові та її дериватів); після кожного прямого контакту рукавичок з інфекційними хворими, потенційно інфікованими та інфікованими матеріалами, предметами чи поверхнями (у т.ч. медичними відходами, введеними катетерами, дренажами та іншими контамінованими об’єктами); перед контактом зі стерильними матеріалом та інструментарієм; при проведенні масової імунізації; перед входом до асептичних приміщень (у т.ч. медичних закладах і на підприємствах, де вимагається дотримання асептичних норм);

•  дезінфекція взуття (зі шкіри, тканин, гуми, полімерних та інших матеріалів) та килимків (гумових, пластикових, пропіленових) з метою профілактики дерматомікозів та попередження рецидивів при лікуванні шкіри стоп;

•  дезінфекція поверхонь з метою знищення та попередження появи плісняви;

•  дезінфекція шкіри рук персоналу (у т.ч. осіб, що контактують з харчовими продуктами та продовольчою сировиною), пацієнтів, відвідувачів, клієнтів, пасажирів, дітей, учнів тощо в ургентних ситуаціях у закладах та установах різного профілю.

2.  ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ

2.1. Методика та умови приготування робочих розчинів: «Вінсепт Експрес» – готовий до застосування дезінфекційний засіб, що застосовується у нативній формі (нерозведеним).

Засіб може бути використаний всюди та за будь-яких умов, навіть за відсутності води та раковин для миття. Після застосування не потребує змивання зі шкіри рук, тіла, поверхонь та інших об’єктів.

Системи дозування дають змогу відбирати засіб безконтактно. Рекомендується використовувати настінні ліктьові дозатори для запобігання контакту шкіри рук з дозуючою насадкою. Дозатори можуть бути розміщені незалежно від наявності раковин там, де необхідна дезінфекція шкіри рук і тіла, а також поверхонь та інших об’єктів.

3.  ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБУ З МЕТОЮ ДЕЗІНФЕКЦІЇ

3.1. Об’єкти застосування засобу: швидкій дезінфекції засобом «Вінсепт Експрес» підлягають:

поверхні приміщень (підлога, стіни, стеля, двері, підвіконня, віконні рами, вікна, жалюзі, ручки дверей, вікон тощо), твердих меблів, предметів обстановки, в тому числі:

•  столи (операційні, маніпуляційні, перев’язувальні, оглядові, пологові, сповивальні тощо), крісла, стільці, кушетки, функціональні ліжка (в т.ч. транспортні інкубатори та медичні ліжка для новонароджених) тощо;

•  матраци (у т.ч. матраци реанімаційних ліжок), чохли для матраців з полімерної плівки та клейонки, підголівники, підлокітники крісел) та інші тверді меблі;

•  не нагріта освітлювальна апаратура, операційні та бактерицидні лампи, радіатори опалення тощо;

•  системи вентиляції, спліт-системи та кондиціонери, у т.ч. їх деталі;

поверхні медичних та інших апаратів, приладів та обладнання, дозволених виробником для обробки засобами на основі спирту, в тому числі:

•  обладнання лікувально-профілактичних закладах (у т.ч. фізіотерапевтичне, діагностичне тощо);

•  апарати штучної вентиляції легень, обладнання для анестезії та гемодіалізу, наркозно- дихальна апаратура, барокамери тощо;

•  оптичні прилади та обладнання (у т.ч. датчики до апаратів УЗД);

•  кувези для новонароджених та дитячі ліжка;

•  обладнання в клінічних, мікробіологічних, вірусологічних, бактеріологічних та інших лабораторіях;

•  обладнання у перукарнях, салонах краси, косметологічних, масажних, манікюрних, педикюрних салонах і кабінетах, соляріях, SPA-салонах (центрах), салонах пірсингу, татуажу, татуювання (у т.ч. тримери, фени, косметологічне обладнання, фрезери, лампи для полімеризації, барокамери, SPA-капсули, апарати для пірсингу, татуажу, татуювання тощо).

вироби медичного призначення одноразового та багаторазового використання (у т.ч. ендоскопи та інструменти до них), медичні інструменти та медичний інвентар, виготовлені з металів (у т.ч. з нержавіючої та низьковуглецевої сталі, алюмінію та його сплавів, нікельованих металів), скла, гуми, полімерних матеріалів тощо;

інструменти офтальмологічні, стоматологічні (у т. ч. ендодонтичні та ротаційні, наконечники, стоматологічні відбитки, вироби з альгінатів і силікону), перукарські, косметологічні, манікюрні, педикюрні інструменти та приладдя, а також інструменти для нанесення макіяжу, пірсингу, татуажу, татуювання тощо;

предмети догляду та діагностики хворих (міхурі для льоду, грілки, термометри, подушки для кисню, манжети апаратів для вимірювання тиску тощо);

предмети та засоби особистої гігієни, дрібні предмети вжитку;

системи подачі води у стоматологічних установках;

аптечний та лабораторний посуд, скло (у т.ч. очищення предметних скелець від імерсійного масла);

контейнери для збору та утилізації медичних відходів, відпрацьованого матеріалу;

посуд з-під виділень, ємності з-під біологічних рідин і відходів;

біологічні рідини, пролиті на поверхні та зібрані у ємності;

поверхні, на яких знаходились пролиті біологічні рідини;

транспортні засоби (у т.ч. автомобілі швидкої допомоги та санітарного транспорту, служб цивільної оборони та надзвичайних ситуацій);

поверхні побутової техніки, кухонного та холодильного обладнання;

поверхні телефонних апаратів, моніторів (крім РК-екранів), комп'ютерної та іншої організаційної техніки;

поверхні касових апаратів та боксів, банкоматів, платіжних терміналів, лічильників купюр та монет, детекторів валют та акцизних марок, знищувачів паперів та інших об’єктів, до яких часто торкаються;

поверхні шаф та стелажів (архівні, для зберігання білизни, одягу тощо), візки та інша тара для складання та транспортування;

тверді іграшки із непористих, гладких матеріалів;

спортивне обладнання та інвентар, спортивні тренажери;

технологічне обладнання та ємності, посуд, тара, інвентар, поверхні виробничих та інших приміщень, транспортних засобів на підприємствах фармацевтичної, мікробіологічної, парфумерно-косметичної, хімічної, біотехнологічної промисловості, об’єктах водовідведення та водопостачання, промислових підприємствах, агропромислового комплексу;

технологічне та торговельне обладнання, ємності, посуд, тара, інвентар, поверхні виробничих та інших приміщень, кухонних зон та зон переробки харчових продуктів, транспортних засобів тощо (у т.ч. таких, що контактують з харчовими продуктами) на підприємствах харчової та харчопереробної промисловості;

кухонний, столовий посуд та скло, ємності для зберігання харчових продуктів;

ємності для транспортування та зберігання води;

санітарно-технічне обладнання (унітази, раковини, крани, душове обладнання, ванни, зокрема, ванни для бальнеологічних процедур, гідромасажні ванни, джакузі тощо);

прибиральний інвентар;

взуття (зі шкіри та інших матеріалів, стійких до дії спиртів), банні сандалії, капці, гумові та поліпропіленові килимки та інше з гуми, пластмас, синтетичних матеріалів, в т.ч для профілактики грибкових захворювань та попередження їх рецидивів;

захисні рукавички, виготовлені із матеріалів, стійких до дії хімічних речовин, одягнуті на руки персоналу у лікувальних закладах з метою знезараження рукавичок у випадку потрапляння на них органічних речовин, інфікованого матеріалу, після контакту з інфекційними хворими, біологічними речовинами, виділеннями хворих тощо, а також на підприємствах, де вимагається дотримання асептичних норм;

дезінфекція поверхонь з метою знищення та попередження появи плісняви;

дезінфекції шкіри рук в ургентних ситуаціях.

3.2.  Методи застосування засобу:

Швидка дезінфекція поверхонь приміщень та інших об’єктів здійснюється методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом з дотримання відповідної експозиції згідно таблиці 1. Також можливе чищення об’єктів за допомогою щіток (йоржів), змочених засобом, зокрема, для поєднання процесів дезінфекції та видалення бруду, відкладень, осадів тощо з оброблюваних поверхонь.

При протиранні, чищенні та зрошенні об’єктів потрібно відслідковувати, щоб уся поверхня об’єкта обробки була зволожена засобом протягом експозиції. При протиранні, залежно від розміру та конфігурації об’єкта обробки, використовувати одну або декілька ганчірок (серветок, тампонів), змочених засобом. Однією ганчіркою (серветкою, тампоном) користуватися до того часу, поки вони зволожують оброблювану поверхню, після чого при необхідності повторно змочувати їх засобом. Одну ганчірку (серветку, тампон) рекомендується використовувати 2-3 рази, потім замінити.

Норма витрати засобу при протиранні, чищенні та зрошенні об’єктів становить 30-40 мл/м2 поверхні, що піддається обробці. Кількість засобу,   що одночасно наноситься на поверхню, не повинна перевищувати 50 мл/м2 поверхні.

При обробці об’єктів готовими до застосування одноразовими серветками, просоченими засобом «Вінсепт Експрес», норма витрати серветок залежить від ступеню забрудненості оброблюваних поверхонь і становить 1-2 серветки на 1 м2. При сильному забрудненні поверхонь (наприклад, кров’ю) норму витрати збільшують до 3-5 серветок на 1 м2. Однією серветкою користуватися до того часу, поки вона зволожує оброблювану поверхню.

Експозиція (при протиранні, чищенні та зрошенні – після закінчення обробки) згідно таблиці 1. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні об’єкта обробки (без змивання водою та без використання допоміжних засобів).

Поверхні без видимого забруднення одноразово протирають ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом «Вінсепт Експрес», або зрошують засобом з дотриманням відповідної експозиції.

При видимому забрудненні поверхонь (у т.ч. біологічними субстратами) здійснюють обробку засобом «Вінсепт Експрес» у два етапи:

• очищують поверхні перед дезінфекцією: для видалення органічних і неорганічних забруднень (плівок) поверхні ретельно протирають ганчір’ям (серветками, тампонами), рясно змоченими засобом;
• дезінфікують поверхні після очищення: очищені поверхні обробляють методами протирання або зрошення засобом з дотриманням відповідної експозиції.

Таблиця 1. Дезінфекція засобом «Вінсепт Експрес» поверхонь, виробів медичного призначення, інструментів тощо

 

3.2.1. Дезінфекція поверхонь приміщень, предметів обстановки, поверхонь обладнання у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах (у т.ч. поверхні медичного обладнання для обстеження, діагностування та лікування пацієнтів, крісла, стільці, кушетки, операційні, маніпуляційні, перев’язувальні, сповивальні, оглядові столи, функціональні ліжка, матраци, підголівники, підлокітники, не нагріта освітлювальна апаратура, лабораторне обладнання); перукарнях, салонах краси, косметологічних, масажних, манікюрних, педикюрних салонах і кабінетах, соляріях, SPA-салонах (центрах), салонах пірсингу, татуажу, татуювання (у т.ч. тримери, фени, косметологічне обладнання, фрезери, лампи для полімеризації, барокамери, SPA- капсули, апарати для пірсингу, татуажу, татуювання, крісла, стільці, кушетки, підголівники, підлокітники, столики, тумбочки, полиці, не нагріта освітлювальна апаратура) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання поверхонь приміщень та інших об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, або зрошення засобом з дотриманням експозиції згідно таблиці 1. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні об’єкта обробки (без змивання водою та без використання допоміжних засобів).

Дезінфекція поверхонь кувезів, дозволених виробником для обробки засобами на основі спирту, здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методом протирання зовнішніх та внутрішніх поверхонь, включаючи отвори для маніпуляцій та матрац, серветками (пелюшками), змоченими засобом. Для внутрішніх та зовнішніх поверхонь кувезів слід використовувати різні серветки (пелюшки). Залишки дезінфекційного засобу після закінчення експозиції видаляють згідно стандартної процедури стерильними серветками, рясно просоченими дистильованою водою. Після змивання всі поверхні необхідно насухо протерти стерильною серветкою (пелюшкою).

3.2.2. Дезінфекція виробів медичного призначення (хірургічних, мікрохірургічних, стоматологічних, офтальмологічних, отоларингологічних, урологічних, гінекологічних тощо) одноразового та багаторазового використання, виготовлених з металів (у т.ч. з нержавіючої та низьковуглецевої сталі, алюмінію та його сплавів, нікельованих металів), скла, гуми, полімерних матеріалів тощо; стоматологічних інструментів (відтискні ложки, ендодонтичні, обертові,  ортопедичні інструменти, турбіни, прямі та кутові наконечники, кишені для плювальниць, плювальниці, насадки, футляри тощо); перукарських, косметологічних, манікюрних, педикюрних інструментів і приладдя (розчіски, гребінці, мисочки для фарби та засобів догляду за волоссям, перукарські ножиці, насадки на тримери та фени, станки для гоління, леза, кисточки для змахування волосся, косметологічний інвентар, мисочки для рук, ванночки для ніг, манікюрні та педикюрні ножиці, щипчики, пилочки, щітки для рук і ніг, насадки на фрезери тощо); інструментів для нанесення макіяжу, пірсингу, татуажу, татуювання (кисточки для макіяжу, сережки та інші аксесуари для пірсингу, насадки на апарати для пірсингу, татуажу, татуювання, голки, тримачі, допоміжні ємності тощо) (далі – «вироби») здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» та полягає у наступному:

•  вироби або частини виробів, які не мають внутрішніх каналів і порожнин, ретельно протирають стерильним ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом, або занурюють вироби чи їх частини, які дозволяється занурювати, у ємності із засобом;

•  вироби або частини виробів, які мають внутрішні канали та порожнини, занурюють у ємності із засобом.

Вироби, призначені для виконання діагностичних, лікувальних, косметологічних, манікюрних, педикюрних та інших процедур, пов’язаних з пошкодженням шкіри та слизових оболонок, дезінфікують методами протирання, зрошення або занурення одразу після використання.

Вироби, призначені для виконання хірургічних та інвазійних втручань, рекомендується дезінфікувати методом занурення одразу після використання.

Дезінфекцію виробів методом занурення здійснюють в нержавіючих сталевих, емальованих (без пошкодження емалі), скляних або пластмасових ємностях, які щільно закриваються кришками. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню об’єктів протягом експозиції. Вироби повинні бути вільно розміщені в ємності, товщина шару засобу над виробами повинна бути не менше 1 см.

Роз’ємні вироби дезінфікують у розібраному стані методами протирання, зрошення або занурення. Вироби, які мають замкові частини, дезінфікують розкритими, роблячи ними декілька робочих рухів одразу після нанесення засобу (при протиранні чи зрошенні) або   у засобі (при зануренні) для кращого проникнення засобу у важкодоступні ділянки виробів. Крізь голки прокачують засіб.

Вироби, які мають внутрішні канали та порожнини, звільняють від повітря, заповнюють засобом усі канали та порожнини, використовуючи допоміжні засоби (шприци, піпетки, електровідсмоктувачі тощо), та занурюють у ємності із засобом. Під час дезінфекції внутрішні канали та порожнини виробів повинні бути повністю (без повітряних пробок) заповнені засобом.

Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 30 секунд. Після експозиції вироби залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

3.2.3. Дезінфекція медичних відходів (використані вироби медичного призначення, включаючи ампули та шприці після проведення вакцинації, інструменти, лабораторний посуд одноразового використання) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методом занурення в ємностях, які щільно закриваються кришками. Після закінчення дезінфекції медичні відходи утилізують.

Відпрацьований матеріал (перев’язувальні матеріали, ватні тампони, серветки, шапочки, маски, накидки, одноразова білизна тощо) збирають в окрему ємність із засобом «Вінсепт Експрес». Після закінчення дезінфекції відпрацьований матеріал утилізують.

Контейнери для збору та утилізації медичних відходів, відпрацьованого матеріалу дезінфікують засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом.

3.2.4. Дезінфекція посуду з-під виділень (плювальниці, судна, горшки тощо), ємностей з-під біологічних рідин і відходів (крові, сироватки, плазми, ліквору, фекалій, сечі, фекально- сечової суміші, блювотних мас, мокротиння, слизу, слини, жовчі, залишків їжі, промивних вод після полоскання зіву, змивних вод після миття хворого тощо) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом. Ємності із зануреними у засіб об’єктами бажано закривати кришками. Посуд з-під виділень, ємності з-під біологічних рідин і відходів дезінфікують за режимами проти вірусних і бактеріальних (включаючи туберкульоз) інфекцій.

3.2.5. Біологічні рідини, пролиті на поверхні, акуратно збирають ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом «Вінсепт Експрес», і занурюють разом із ганчір’ям або серветкою у ємність із засобом. Роботи з прибирання пролитих біологічних рідин виконують з дотриманням правил протиепідемічної безпеки (використання засобів індивідуального захисту). Зібрані у ємність біологічні рідини разом з ганчір’ям (серветкою) дезінфікують за режимами проти вірусних і бактеріальних (включаючи туберкульоз) інфекцій. Після закінчення дезінфекції вміст ємності утилізують.

3.2.6. Дезінфекція поверхонь, на яких знаходились пролиті біологічні рідини, у т.ч. при наявності на поверхнях засохлих рідин, здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом або зрошення засобом.

3.2.7. Дезінфекція аптечного та лабораторного посуду, скла (пробірки, піпетки, скляні та дерев’яні палички, предметні та покривні скельця, циліндри, колби, флакони, хімічні склянки, чашки Петрі, планшети для імунологічного аналізу, гумові груші, шланги тощо) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом або занурення у засіб. При дезінфекції методом занурення вживають заходів для недопущення спливання об’єктів на поверхню протягом експозиції, ємності із зануреними об’єктами бажано закривати кришками.

3.2.8. Дезінфекція предметів догляду та діагностики хворих (грілки, міхури для льоду, подушки для кисню, термометри, тонометри та манжети до них, фонендоскопи, стетоскопи, отоскопи, джгути, валики для забору венозної крові, наконечники для спринцівок, клізми, підкладні клейонки, у т.ч. для огляду хворих, фартухи, гребінці, щітки для рук і ніг, милиці тощо) виготовлених з металів (у т.ч. з нержавіючої та низьковуглецевої сталі, алюмінію та його сплавів, нікельованих металів), скла, силікону, гуми, полімерних матеріалів тощо; засобів особистої гігієни та дрібних предметів вжитку здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» та полягає у ретельному протиранні об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), рясно змоченими засобом, або рясному зрошенні об’єктів засобом, або зануренні об’єктів чи їх частин, які дозволяється занурювати, у ємності із засобом. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню об’єктів протягом експозиції, ємності із зануреними у засіб об’єктами бажано закривати кришками.

Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) відповідно до таблиці 1, але не менше 30 секунд. Після експозиції об’єкти обробки залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

3.2.9. Дезінфекція твердих іграшок (пластмасові, гумові, металеві, дерев’яні тощо), спортивного інвентарю, обладнання та тренажерів здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» та полягає у ретельному протиранні об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), рясно змоченими засобом, або рясному зрошенні об’єктів засобом, або зануренні об’єктів чи їх частин, які дозволяється занурювати, у ємності із засобом. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню об’єктів протягом експозиції, ємності із зануреними у засіб об’єктами бажано закривати кришками.

Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) відповідно до таблиці 1, але не менше 30 секунд. Після експозиції об’єкти обробки залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

3.2.10. Дезінфекція м’яких меблів (дивани та крісла з тканинною оббивкою тощо), килимів, м’яких іграшок здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» у два етапи:

•  поверхні об’єктів очищують від пилу за допомогою пилососу та, при необхідності, обробляють із застосуванням дозволених засобів для миття та чищення;

•  підготовлені поверхні об’єктів дезінфікують методами чищення щіткою, змоченою засобом «Вінсепт Експрес», або зрошення засобом.

3.2.11. Дезінфекція кухонного та столового посуду, ємностей для зберігання харчових продуктів (у т.ч. одноразовий посуд, ємності) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» наступним чином:

•  посуд та ємності звільняють від залишків їжі;

•  очищений посуд та ємності дезінфікують методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом або занурення у засіб. При дезінфекції об’єктів методом занурення норма витрати засобу становить 2 літри на 1 комплект столового посуду (глибока та мілка тарілки, блюдце, столова і чайна ложки, виделка, ніж) або відповідає кількості засобу, необхідній для повного занурення об’єктів дезінфекції. При дезінфекції методом занурення вживають заходів для недопущення спливання об’єктів на поверхню протягом експозиції, ємності із зануреними об’єктами бажано закривати кришками;

•  після закінчення дезінфекції одноразовий посуд та ємності утилізують.

3.2.12. Дезінфекція ємностей для зберігання та транспортування води здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» одним з наступних методів:

•  внутрішні та, при необхідності, зовнішні поверхні протирають ганчір’ям (серветками, тампонами) або зрошують засобом;

•  внутрішні поверхні дезінфікують методом заповнення ємності засобом.

3.2.13. Дезінфекція систем подачі води у стоматологічних установках здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» наступним чином:

•  зовнішні поверхні (панелі корпусів, шланги, насадки, наконечники тощо) протирають або зрошують засобом;

•  внутрішні поверхні дезінфікують методом заповнення системи засобом (прокачування засобу через систему).

3.2.14. Дезінфекція візків, іншої тари для складання та транспортування, стелажів для зберігання білизни, одягу здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом або зрошення засобом за режимами проти грибкових інфекцій (кандидози, дерматомікози).

3.2.15. Дезінфекція технологічного обладнання та ємностей, посуду, тари, інвентарю, поверхонь виробничих та інших приміщень (складських, господарсько-побутових тощо), транспортних засобів на підприємствах фармацевтичної, мікробіологічної, парфумерно- косметичної, хімічної, біотехнологічної промисловості, об’єктах водовідведення та водопостачання, промислових підприємствах, підприємствах агропромислового комплексу (тваринницьких, молокотоварних, птахівничих, інкубаційних, рибних тощо) здійснюється засобом

«Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом. Також можливе чищення об’єктів за допомогою щіток (йоржів), змочених засобом, зокрема, для поєднання процесів дезінфекції та видалення бруду, відкладень, осадів тощо з оброблюваних поверхонь.

3.2.16. Дезінфекція об’єктів на підприємствах харчопереробної промисловості (м’ясопереробної, птахопереробної, яєчної, рибної, молочної, сирної, масложирової, плодоовочевої, кондитерської, хлібопекарської промисловості, підприємствах і цехах з виготовлення продуктів дитячого харчування, м’ясних, рибних, овочевих та інших консервів, напівфабрикатів, морозива, майонезу, йогуртів, соусів, напоїв (у т.ч. алкогольних, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв, пива, бутильованої питної води, мінеральних вод), підприємствах з вирощування грибів тощо), а саме поверхонь приміщень (виробничих, складських, господарсько-побутових тощо); технологічного обладнання та ємностей, посуду, виробничої та зворотної тари, інвентарю; торговельного обладнання (ваги, транспортери, вітрини, прилавки, холодильні камери тощо); транспортних засобів (у т.ч. внутрішньоцехового, рефрижераторного та іншого транспорту для перевезення харчової сировини та готової продукції) здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» згідно з викладеним нижче.

Підготовка до дезінфекції об’єктів на підприємствах харчопереробної промисловості:

•  дезінфекцію поверхонь виробничих приміщень і технологічного обладнання проводять

•  після попереднього миття та промивання (обполіскування) водою об’єктів обробки;

•  об’єкти, які безпосередньо контактують з харчовою сировиною (обладнання, ємності, трубопроводи, обробні столи, дошки, стелажі, транспортери тощо), механічно очищають або промивають водою для видалення харчових залишків, знежирюють лужним миючим розчином, після чого промивають або обполіскують водою для видалення залишків миючого розчину;

•  при необхідності проводять додаткове миття (знежирення) лужним або кислотним миючим засобом для видалення білково-жирових відкладень і неорганічних забруднень з наступним промиванням або обполіскуванням водою.

Ретельність проведення цих операцій в значній мірі визначає ефективність дезінфекції.

Неприпустима наявність білково-жирових забруднень на поверхнях, які піддаються дезінфекції.

Після повного видалення залишків миючого розчину поверхні виробничих приміщень, технологічне обладнання та його деталі, ємності, трубопроводи тощо дезінфікують засобом

«Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом. Об’єкти, які не підлягають обов’язковому механічному очищенню перед дезінфекцією, також можна обробляти за допомогою щіток (йоржів), змочених засобом, зокрема, для поєднання процесів дезінфекції та видалення бруду, відкладень, осадів тощо з оброблюваних поверхонь.

Під час протирання, чищення та зрошення необхідно забезпечувати рівномірне змочування поверхонь засобом та проникнення засобу у важкодоступні ділянки об’єктів обробки. При цьому потрібно відслідковувати, щоб уся поверхня об’єкта обробки була зволожена засобом протягом експозиції. При протиранні, залежно від розміру та конфігурації об’єкта обробки, слід використовувати одну або декілька ганчірок (серветок), змочених засобом. Однією ганчіркою (серветкою) користуватися до того часу, поки вони зволожують оброблювану поверхню, після чого при необхідності повторно змочувати їх засобом. Одну ганчірку (серветку) рекомендується використовувати 2-3 рази, потім замінити.

Норма витрати засобу при протиранні, чищенні та зрошенні об’єктів становить 30-40 мл/м2 поверхні, що піддається обробці. Кількість засобу,   що одночасно наноситься на поверхню, не повинна перевищувати 50 мл/м2 поверхні.

Експозиція (при протиранні, чищенні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 1 хвилини. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні об’єкта обробки (без змивання водою та без використання допоміжних засобів).

При систематичному застосуванні засобу, з урахуванням специфіки підприємства та результатів мікробіологічного контролю, можливе коригування норм витрати засобу та експозицій, наведених у цих Методичних вказівках.

Способи дезінфекції об’єктів на підприємствах харчопереробної промисловості: дезінфекцію засобом «Вінсепт Експрес» здійснюють ручним або механізованим способом. Необхідну кількість засобу вносять, залежно від способу дезінфекції:

• до мийної ванни або витратної ємності для засобу при ручному способі;
• до баку мийної станції (балансувальний бак тощо) при механізованому способі.

Ручний спосіб дезінфекції на підприємствах харчопереробної промисловості передбачає протирання об’єктів ганчір’ям (серветками), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом «Вінсепт» (безспиртовий), зрошення засобом, занурення у засіб або заповнення засобом.

Механізований спосіб дезінфекції на підприємствах харчопереробної промисловості передбачає промивання об’єктів засобом «Вінсепт» (безспиртовий) за допомогою мийних машин карусельного чи тунельного типу, інших миючих пристроїв або заповнення об’єктів засобом (при можливості – з циркуляцією засобу в увімкненій машині).

Поверхні виробничих та інших приміщень, торговельного обладнання, транспортних засобів дезінфікують методами протирання ганчір’ям (серветками), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, або зрошення засобом.

Поверхні великогабаритного технологічного обладнання та ємностей обробляють (при необхідності, декілька разів) методами протирання ганчір’ям (серветками), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, або зрошення засобом.

 

Внутрішні поверхні технологічних ємностей дезінфікують одним з наступних методів:

• ємності невеликого об’єму заповнюють засобом;
• внутрішні поверхні ємностей протирають ганчір’ям (серветками), чистять щітками (йоржами), змоченими засобом, або зрошують засобом;
• на внутрішні поверхні ємностей наносять засіб за допомогою голівки миючого пристрою.

Зовнішні поверхні технологічних ємностей дезінфікують методами протирання ганчір’ям (серветками), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, або зрошення засобом.

Деталі обладнання та комунікацій, посуд, виробничу та зворотну тару, інвентар дезінфікують методами протирання ганчір’ям (серветками), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, зрошення засобом або занурення у засіб. На підприємстві повинні бути передбачені стаціонарні та/або пересувні мийні ванни для занурення об’єктів у засіб, столи для обробки та стелажі для сушіння запчастин та інших об’єктів.

3.2.17. Дезінфекція систем   вентиляції   та   кондиціонерів   в нерозібраному   стані здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» наступним чином:

• прилади вимкнути та при можливості від’єднати від електроживлення;
• зовнішні поверхні (трубопроводи, короби, зовнішні решітки, поверхні в зоні витяжних вентиляційних отворів, панелі та жалюзі внутрішніх блоків кондиціонерів тощо) дезінфікують методами протирання ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом або зрошення засобом.

При дезінфекції вентиляційних систем і кондиціонерів необхідно дотримуватися техніки безпеки та слідкувати за тим, щоб засіб не потрапив до електричних блоків обладнання.

При обслуговуванні вентиляційних систем і кондиціонерів, якщо таке виконується спеціалістами та передбачає розбирання обладнання, зняті деталі спочатку очищають від пилу та бруду, а потім дезінфікують засобом «Вінсепт Експрес» наступним чином:

• великі за    площею    деталі    (зовнішні    панелі,    інші            частини корпусів,          пластини теплообмінників тощо) протирають ганчір’ям (серветками) або зрошують засобом;
• нерозбірні деталі, з’єднані з електричними блоками (лопаті вентиляторів тощо), обережно протирають засобом, не допускаючи попадання засобу в електричні блоки;
• невеликі за площею деталі, не з’єднані з електричним блоками (решітки, фільтри, трубки теплообмінників, зняті лопаті вентиляторів тощо) занурюють у засіб.

3.2.18. Дезінфекція санітарно-технічного обладнання (унітази, раковини, крани, душове обладнання, ванни, зокрема, ванни для бальнеологічних процедур, гідромасажних ванн, джакузі тощо), «чаш» басейнів, ванн для ніг, обладнання водних атракціонів, накопичувальних баків та поверхонь автономних туалетів і біотуалетів, сміттєпроводів, сміттєвих баків, сміттєвозів, обладнання для збирання та переробки відходів та сміття здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» методами протирання ганчір’ям (серветками), змоченими засобом, або зрошення засобом.

3.2.19. Дезінфекція прибирального інвентарю (ганчір’я, швабри, щітки, йоржі, відра, совки тощо), предметів для миття посуду (губки, щітки, йоржі тощо) здійснюється засобом

«Вінсепт Експрес» методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками), змоченими засобом, зрошення засобом або занурення у засіб. Ємності із зануреними у засіб об’єктами бажано закривати кришками.

3.2.20. Для позбавлення від плісняви на поверхнях уражені пліснявою поверхні попередньо механічно очищають від грибкового нальоту, а потім протирають ганчір’ям (серветками, тампонами), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом. Після обробки поверхонь засобу дають висохнути. Обробку повторюють щотижня або при появі ознак плісняви.

Для попередження появи плісняви на поверхнях поверхні протирають або зрошують засобом «Вінсепт Експрес».

3.2.21. Дезінфекція взуття (з натуральної та штучної шкіри, натуральних і синтетичних тканин, гуми, полімерних та інших матеріалів) та килимків (гумових, пластикових, пропіленових), з метою профілактики дерматомікозів та попередження рецидивів при лікуванні шкіри стоп здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» за режимами проти грибкових інфекцій (кандидози, дерматомікози) та полягає у викладеному нижче.

Взуття з натуральної та штучної шкіри, натуральних і синтетичних тканин (у т.ч. капці) ретельно протирають зсередини ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом. При протиранні рекомендується використовувати 2 окремі тампони (серветки) на одну пару взуття. Експозиція після закінчення обробки – не менше 45 секунд. Після експозиції взуття залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

Взуття з гуми, полімерних та інших матеріалів (у т.ч. банні сандалії) ретельно протирають зсередини ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом, або занурюють у ємності із засобом. При протиранні рекомендується використовувати 2 окремі тампони (серветки) на одну пару взуття. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню взуття протягом експозиції, ємності із зануреним у засіб взуттям бажано закривати кришками. Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 45 секунд. Після експозиції взуття залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

Килимки з гуми, пластику, пропілену ретельно протирають ганчір’ям (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом, або занурюють у ємності із засобом. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню килимків протягом експозиції, ємності із зануреними у засіб килимками бажано закривати кришками. Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 45 секунд. Після експозиції килимки залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

3.2.22. Просочування серветок для дезінфекції здійснюється засобом «Вінсепт Експрес» та полягає у рясному змочуванні серветок засобом за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатор), помпового дозатора або розпилюючої насадки безпосередньо перед використанням серветок. Також можна використовувати готові до застосування одноразові серветки, просочені засобом «Вінсепт Експрес».

3.2.23. Дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок (гумових, латексних, пластикових), у т.ч. медичних рукавичок (без видимого забруднення), здійснюється засобом

«Вінсепт Експрес» та полягає у ретельному протиранні зовнішньої поверхні рукавичок стерильним ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом із розрахунку не менше 3 мл засобу на один тампон (серветку) для обробки однієї пари рукавичок. Експозиція після закінчення обробки – не менше 30 секунд. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні рукавичок (без використання допоміжних засобів).

При попаданні на рукавички потенційно інфікованого та інфікованого матеріалу (наприклад, біологічних рідин, виділень, секретів, крові та її деривативів) рукавички, не знімаючи з рук, обробляють у два етапи: спочатку видаляють забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки (тампона), змочених засобом, а потім дезінфікують рукавички засобом «Вінсепт Експрес» за методикою, викладеною вище. Після обробки рукавички знімають та утилізують згідно з вимогами чинного законодавства. Після зняття рукавичок проводять гігієнічну дезінфекцію рук згідно стандартної процедури.

3.2.24. Дезінфекція шкіри рук в ургентних ситуаціях без видимого забруднення здійснюється без попереднього миття рук і полягає у наступному:

• у заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки;
• втирати засіб у шкіру рук до кистьових суглобів (див. малюнок 1) протягом 30 секунд, при цьому протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом;
• дочекатися повного висихання засобу на шкірі (без використання допоміжних засобів);
• після дезінфекції руки не мити та не витирати.

Примітка: При видимому забрудненні рук перед проведенням дезінфекції слід видалити забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки (тампона), змочених засобом.

4.  ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ ПРИ РОБОТІ ІЗ ЗАСОБОМ

4.1. Загальні застережні заходи при роботі із засобом: «Вінсепт Експрес» призначений тільки для зовнішнього застосування. Не застосовувати для обробки слизових оболонок, не допускати попадання засобу в очі та до шлунку.

При роботі із засобом у закладах, установах, організаціях, на підприємствах різного профілю, а також у побуті необхідно дотримуватися наступних правил охорони праці та техніки безпеки:

1. до роботи із засобом не допускаються особи, для яких встановлені відповідні протипоказання під час попереднього медичного обстеження;
2. особи з алергічними захворюваннями, хронічними захворюваннями легень і верхніх дихальних шляхів, а також особи з підвищеною чутливістю до хімічних речовин не допускаються до роботи із засобом без попереднього тестування або консультації з лікарем;
3. не застосовувати засіб до поверхонь та інших об’єктів з матеріалів, не стійких до дії спиртів;
4. запобігати контакту з відкритим полум’ям, не застосовувати поблизу джерел загоряння;
5. застосовувати засіб тільки за умови відсутності у приміщенні або іншій зоні проведення дезінфекції випаровувань легкозаймистих речовин і газів (наприклад, бензину, ефіру);
6. гарячі поверхні об’єктів обробки перед проведенням дезінфекції необхідно охолодити до кімнатної температури;
7. якщо електричні пристрої неможливо повністю знеструмити, необхідно забезпечити неможливість їх включення, зокрема, автоматичного під час їх обробки;
8. під час роботи із засобом забороняється вживати їжу, пити, курити;
9. при проведенні робіт із засобом необхідно дотримуватись правил особистої гігієни;
10. забороняється залишати засіб без нагляду;
11. невикористаний засіб наприкінці робочого дня здають особі, яка несе відповідальність за його зберігання, або забезпечують його належне зберігання в іншому порядку, встановленому у відповідному закладі, установі, організації чи на підприємстві.

4.2. Необхідні засоби індивідуального захисту при роботі із засобом: при одномоментній обробці великих за площею поверхонь методом зрошення роботи з дезінфекції слід проводити з використанням засобів індивідуального захисту шкіри (халат, шапочка, гумові рукавички), органів дихання (ватно-марлева пов’язка, медична маска, респіратор типу «Пелюстка», РПГ-67 або РУ-60М з патроном марки А) та очей (захисні окуляри з боковим захистом типу ПО-2, ПО-3 чи моноблок).

В усіх інших випадках роботи з дезінфекції можна проводити без засобів індивідуального захисту шкіри, органів дихання та очей.

4.3. Застережні заходи при застосуванні засобу для обробки окремих об’єктів: дезінфекцію (у т.ч. профілактичну) поверхонь приміщень та інших об’єктів методами протирання ганчір’ям (серветками, тампонами), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом «Вінсепт Експрес», занурення у засіб та заповнення засобом, а також невеликих за площею поверхонь приміщень та інших негабаритних об’єктів методом зрошення засобом допускається проводити у присутності осіб, які не мають безпосереднього відношення до проведення дезінфекції (хворих, пацієнтів, відвідувачів, пасажирів, персоналу тощо) без використання ними засобів індивідуального захисту. Завантаження та вивантаження занурюваних у засіб об’єктів здійснюють у призначених для цього добре провітрюваних приміщеннях за відсутності сторонніх осіб.

Дезінфекцію великих за площею поверхонь приміщень та інших великогабаритних об’єктів методом зрошення здійснюють за відсутності сторонніх осіб. Після дезінфекції відповідних об’єктів рекомендується провітрити приміщення протягом 15 хвилин. При кратності повітрообміну в приміщенні від 10 та вище провітрювання можна не проводити.

Дезінфекцію (у т.ч. профілактичну) у дитячих закладах доцільно здійснювати методом протирання за відсутності дітей під час проведення дезінфекції з наступним провітрюванням приміщень, в яких проводилась дезінфекція, протягом 15 хвилин.

Після дезінфекції поверхонь приміщень та інших об’єктів засобом не вимагається проведення вологого прибирання приміщень та змивання залишків засобу з поверхонь об’єктів обробки, оскільки засіб повністю випаровується з оброблених поверхонь, а також має місце пролонгована антимікробна дія засобу.

 

Після дезінфекції невеликих за площею поверхонь приміщень та інших негабаритних об’єктів методами протирання ганчір’ям (серветками, тампонами), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, зрошення засобом, занурення у засіб та заповнення засобом не вимагається провітрювання приміщень, в яких проводилась дезінфекція.

4.4. Методи утилізації засобу: засіб «Вінсепт Експрес» повністю випаровується з поверхонь оброблених об’єктів, тому відпрацьованого засобу немає.

Засіб з вичерпаним терміном придатності або некондиційний внаслідок порушення умов зберігання передається на договірних умовах спеціалізованим організаціям або постачальнику для переробки чи утилізації згідно з вимогами діючого законодавства.

При випадковому розливанні великої кількості засобу слід забезпечити інтенсивне провітрювання приміщення. Пролитий засіб зібрати інертним абсорбуючим матеріалом (піском, землею, силікагелем тощо) в окремий контейнер з кришкою та утилізувати згідно з правилами утилізації відповідної категорії відходів; за відсутності матеріалу для збирання пролитий засіб змити великою кількістю води. При випадковому розливанні невеликої кількості засобу слід змити його водою. Роботи з прибирання розлитого засобу необхідно проводити з дотриманням правил особистої безпеки; роботи з прибирання великої кількості розлитого засобу необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту.

5.  ОЗНАКИ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ

5.1. Ознаки гострого отруєння: не відмічено.

5.2. Заходи першої допомоги при подразненні органів дихання: при подразненні органів дихання та/або погіршенні загального стану (наприклад, при розливанні великої кількості засобу або за наявності індивідуальної чутливості до його компонентів) необхідно припинити роботу із засобом, постраждалого вивести на свіже повітря або в добре провітрюване приміщення, забезпечити спокій, розстібнути тісний одяг. Дати постраждалому прополоскати рот і носоглотку питною водою кімнатної температури, дати тепле питво (молоко, чай або воду). При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

5.3. Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі: при випадковому попаданні засобу в очі необхідно терміново промити їх проточною водою протягом 10-15 хвилин. У разі подразнення слизових оболонок очей закапати в очі по 1-2 краплі 20-30%-го розчину сульфацилу натрію (альбуциду). При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

5.4. Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру: не потребуються.

Особам з підвищеною чутливістю до компонентів засобу при випадковому попаданні засобу на шкіру потрібно ретельно промити цю ділянку шкіри проточною водою.

5.5. Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку: при випадковому попаданні засобу до шлунку необхідно ретельно прополоскати ротову порожнину питною водою кімнатної температури та випити декілька склянок питної води з 10-20 подрібненими таблетками активованого вугілля. Не викликати блювання! При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

6.  ПАКУВАННЯ. ТРАНСПОРТУВАННЯ. ЗБЕРІГАННЯ

6.1. Пакування засобу: «Вінсепт Експрес» випускається у пластикових ємностях (флаконах, пляшках, каністрах тощо) об’ємом від 50 мл до 20 л. Засіб може постачатися у комплекті з ліктьовими та/або помповими дозаторами, диспенсерами, розпилювачами, іншими дозуючими пристроями.

Також випускаються готові до застосування одноразові серветки із нетканого матеріалу різного розміру, просочені засобом «Вінсепт Експрес»:

1. окремо відривні серветки у вигляді перфорованої стрічки з 10-500 серветок, сформованої в рулон та упакованої в герметичну ємність-диспенсер (банки, відра тощо) відповідного розміру зі щільного полімерного матеріалу з двома кришками (зовнішня кришка – затискна, внутрішня кришка – з функціональною проріззю для вилучення однієї серветки);
2. серветки в пакетах з полімерного матеріалу з клапаном для герметизації по 10-150 серветок;
3. серветки в індивідуальних герметичних пакетах – упаковках «саше» по 1-2 серветки.

Асортимент упаковки та розфасовки засобу «Вінсепт Експрес», а також серветок, просочених засобом «Вінсепт Експрес», може бути змінений та/або доповнений.

6.2. Умови транспортування засобу: транспортування засобу «Вінсепт Експрес», а також серветок, просочених засобом «Вінсепт Експрес» здійснюють усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, водним, авіаційним) згідно з правилами перевезення відповідної категорії вантажів.

Умови зберігання засобу: Засіб зберігають в щільно закритій упаковці виробника при температурі від -5 до +25оС, у закритому приміщенні, подалі від вогню та тепла, у захищених від прямого сонячного світла, недоступних для дітей та загального користування місцях.

Засіб не змінює своїх властивостей при мінусовій температурі. Наявність осаду не впливає на якісні властивості засобу.

6.3. Гарантійний термін зберігання засобу: гарантійний термін зберігання засобу

«Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях – 3 роки від дати виготовлення (в т.ч. у відкритій та повторно закритій упаковці).

Гарантійний термін зберігання серветок, просочених засобом «Вінсепт Експрес», становить 3 роки від дати виготовлення серветок до першого відкривання упаковки.

Після першого відкривання упаковки для застосування серветок та закривання упаковки кришкою або клапаном для герметизації (крім серветок в упаковках «саше»), при дотриманні правил експлуатації та умов зберігання, серветки, просочені засобом «Вінсепт Експрес», зберігають дезінфекційні властивості протягом 90 днів з дати першого відкривання упаковки.

Щоб не допускати передчасного висихання серветок, необхідно щоразу після вилучення серветки з упаковки щільно закривати упаковку кришкою або клапаном для герметизації.

7.  ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

7.1. Контроль засобу: якщо на момент використання цих Методичних вказівок згадані нижче ТУ, ГОСТ та/або інші нормативні документи втратять чинність, слід керуватися відповідними нормативними документами, чинними на момент використання цих Методичних вказівок.

7.2. «Вінсепт Експрес» контролюють за наступними показниками якості: зовнішній вигляд, колір, запах, показник pH, відносна густина, масова частка спирту етилового, масова частка спирту ізопропілового та 2-феноксіетанолу, згідно з таблицею 2.

Таблиця 2. Показники якості дезінфекційного засобу «Вінсепт Експрес»

7.3. Визначення зовнішнього вигляду та кольору: зовнішній вигляд і колір оцінюють візуально. Для цього широкогорлу колбу ємністю 250 см3 з прозорого скла з поліетиленовою пробкою наповнюють на 2/3 засобом, що досліджується, та розглядають засіб при кімнатній температурі у штучному або розсіяному сонячному світлі. Прозорість засобу визначають, розглядаючи його на чорному фоні; колір – на білому фоні. Результати оцінювання порівнюють з даними специфікації.

7.4. Визначення запаху: запах оцінюють органолептично. Для цього 5 см3 засобу, що досліджується, наносять на горизонтальну скляну поверхню та визначають його запах. Засіб витримує випробування, якщо має легкий чи помірний запаху спиртів.

7.5. Визначення показника рН: випробування проводять потенціометричним методом з використанням скляного рН-електроду. Засіб витримує випробування, якщо значення показника рН при 20 °С знаходиться в межах 6,0-8,0.

7.6. Визначення відносної густини: визначення проводять на вібраційному денсиметрі. Засіб витримує випробування, якщо відносна густина при 20°С знаходиться в межах 0,85-0,95 г/см3.

7.7. Визначення вмісту спирту етилового: визначення масової частки етилового спирту базується на методі газорідинної хроматографії (GC) в діапазоні значень від 400 до 800 г/кг, з відносною розширеною невизначеністю U=15% при коефіцієнті покриття k=2.

7.7.1. Засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої:

1. газовий хроматограф HP 6890 Plus з полум’яно іонізаційним детектором, обладнаний автоматичним пристроєм для введення статичної парової фази HP 7694 Headspace Sampler, або аналогічний;
2. колонка капілярна аналітична HP-624 (довжина 30 м, внутрішній діаметр 0,32 мм, товщина плівки нерухомої фази 1,8 мкм) або аналогічна;
3. ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г і ціною поділки 0,1 мг за ДСТУ 7270;
4. циліндр 1-50, 1-500 згідно з чинною нормативною документацією;
5. колби мірні з пробками 2-200-2, 2-100-1, 2-50-1, 2-25-2, 2-1000-2 згідно з чинною нормативною документацією;
6. піпетки с однією поділкою 2-2-5, 2-2-10, 2-2-25, 2-2-50 згідно з чинною нормативною документацією;
7. дозатор змінного об’єму 0,5-2,5 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
8. піпетки градуйовані 1-2-2-1, 1-2-2-2, 1-2-2-5, 1-2-2-10 згідно з чинною нормативною документацією;
9. скляні флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем згідно з чинною нормативною документацією;
10. склянка з брунатного скла місткістю 1,0 дм3 згідно з чинною нормативною документацією;
11. апарат для струшування згідно з чинною нормативною документацією;
12. термостат рідинний t 20±0,1 °C згідно з чинною нормативною документацією;
13. флакони ємністю 20 см3 для автоматичного пристрою введення статичної парової фази згідно з чинною нормативною документацією;
14. гвинтові ковпачки з силіконовим ущільнювачем для закупорювання флаконів згідно з чинною нормативною документацією;
15. обтискний інструмент для закупорювання флаконів згідно з чинною нормативною документацією;
16. холодильник побутовий згідно з чинною нормативною документацією.

7.7.2. Реактиви та матеріали:

• спирт етиловий (SIGMA-ALDRICH CAS №64-17-5);
• ацетальдегід (SIGMA-ALDRICH CAS №75-07-0);
• ацетон х.ч. згідно з чинною нормативною документацією;
• спирт ізопропиловий (SIGMA-ALDRICH CAS №67-63-0;
• метанол (SIGMA-ALDRICH CAS №67-56-1);
• NaCl х.ч. згідно з чинною нормативною документацією;
• спирт н-пропіловий (SIGMA-ALDRICH CAS №71-23-8);
• спирт ізобутиловий (SIGMA-ALDRICH CAS №75-65-0);
• мідь сірчанокисла ч.д.а. згідно з чинною нормативною документацією;
• вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією;
• гелій марки «А» згідно з чинною нормативною документацією;
• азот особливої чистоти згідно ДСТУ ГОСТ 9293;
• водень марки «А» згідно з чинною нормативною документацією;
• повітря 0 класу забрудненості згідно з чинною нормативною документацією.

Усі особливо чисті речовини повинні мати паспорт або сертифікат, в якому зазначено вміст основної речовини.

Допускається застосовувати засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали з технічними і метрологічними характеристиками не гірше вказаних.

7.7.3. Метод проведення аналізу:

Принцип методу полягає у переведенні летючих компонентів, у т.ч. спирту етилового, з розчину у парову фазу, її введення до хроматографа, розділення суміші на капілярній колонці з подальшою реєстрацією сигналу на полум’яно-іонізаційному детекторі.

Спирт етиловий та інші летючі органічні сполуки визначаються в розведеному розчині продукту, що випробовується, за допомогою газової хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором.

Підготовлену пробу зразку, робочі розчини сумішей, суміш для перевірки часу утримання нагрівають у закупореному флаконі. Це дозволяє врівноважити вміст летючих компонентів, присутніх у рідині та у паровій фазі. Частину рівноважної проби пари вводять в колонку газового хроматографа.

Масову   частку   спирту    етилового    визначають    методом    внутрішнього    стандарту, за залежністю відношення площ хроматографічних піків спирту етилового та внутрішнього стандарту (спирту н-пропілового) від масової частки спирту етилового в розчині.

7.7.4. Умови проведення аналізу:

• температура повітря в приміщенні: від 18 °С до 24 °С;
• відносна вологість повітря (при температурі 25 °С): не більше 80%;
• атмосферний тиск: від 84,0 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);
• напруга в електричній мережі змінного струму: 220±20 В;
• частота електричного струму в мережі: 50±1 Гц.

7.7.5. Підготовка до аналізу:

Приготування робочих розчинів сумішей для градуювання хроматографа: робочі розчини сумішей спирту етилового готують гравиметрично в мірних колбах з пробками. Маси наважок (за умови використання абсолютного спирту етилового), об’єми мірних колб і масові концентрації розчинів, що готуються, наведені в таблиці 3. При використанні спирту етилового з масовою часткою менше 99% масу наважок необхідно скоригувати, враховуючи його реальний вміст.

Таблиця 3. Концентрація робочих розчинів сумішей етилового спирту

 

Робочий розчин суміші D готують в мірній колбі ємністю 200 см3, оскільки цей розчин використовується додатково в якості контрольного зразка.

Мірні колби маркують відповідно до таблиці 3 для кожного з розчинів:

• холостий розчин;
• робочі розчини сумішей спирту етилового (А-F).

В ряд   мірних   колб   за   допомогою   дозатора   змінного   об’єму   додають   відповідну до маркування кількість спирту етилового та приблизно по 40 см3 води дистильованої. Закривають колби пробками та ретельно перемішують вміст колб. Витримують у термостаті при t 20,0±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колб до міток водою дистильованою, закривають колби пробками та ретельно перемішують вміст колб.

Скляні флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем маркують відповідно до таблиці 3, після чого переносять розчини у ці флакони відповідно до маркування.

Холостий розчин готують з тієї ж дистильованої води, яку застосовували при приготуванні стандартних розчинів.

Строк придатності розчинів – 3 місяці від дати приготування за умови зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 °С.

Приготування розчину внутрішнього стандарту: в мірну колбу ємністю 1,0 дм3 вводять приблизно 300 см3 води дистильованої та переносять кількісно попередньо зважені 20,0±0,01 г натрію хлористого, 0,5±0,01 г міді сульфату, 3,5±0,01 г спирту н-пропілового, 0,75±0,01 г спирту ізобутилового. Закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби до повного розчинення твердих речовин. Витримують у термостаті при t 20,0±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

Переносять розчин у склянку з брунатного скла ємністю 1,0 дм3 та наносять на склянку відповідне маркування.

Строк придатності   розчину   –   1   рік   від   дати   приготування   за   умови   зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 °C.

Приготування розчину суміші для перевірки часу утримання: в мірну колбу ємністю 100 см3 вводять невелику кількість води дистильованої та додають за допомоги піпеток 0,06±0,01 г ацетальдегіду, 0,12±0,01 г спирту метилового, 0,06±0,01 г ацетону, 0,08±0,01 г спирту ізопропілового. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

Переносять розчин у скляний флакон з гвинтовим ковпачком з силіконовим ущільнювачем і наносять на флакон відповідне маркування.

Строк придатності   розчину   –   1   рік   від   дати   приготування   за   умови   зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 °C.

7.7.6. Підготовка до хроматографування:

Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої готують до роботи згідно з настановами з експлуатації.

7.7.7. Побудова градуювальної залежності відношення площ хроматографічних піків етилового спирту та внутрішнього стандарту (н-пропілового спирту) від масової частки спирту етилового в розчині:

Перед початком роботи з робочими розчинами сумішей для градуювання хроматографу, розчином суміші для перевірки часу утримання та розчином внутрішнього стандарту необхідно дати їм можливість дійти кімнатної температури (приблизно 30 хвилин).

По одному флакону ємністю 20 см3 автоматичного пристрою введення статичної парової фази маркують для кожного з наступних розчинів:

• холостий розчин;
• розчин суміші для перевірки часу утримання;
• робочі розчини сумішей спирту етилового (А-E);
• робочий розчин суміші F для контролю похибки вимірювань масової частки спирту етилового у двох примірниках;
• необхідна кількість контрольних зразків для перевірки калібрування.

В якості контрольних зразків використовують розчин суміші D, який аналізується у двох примірниках після кожного 10-го флакону та в кінці кожної послідовності вимірювань.

До кожного флакону з послідовності додають за допомогою піпетки по 1,0 см3 розчину внутрішнього стандарту та по 0,5 см3 розчину, що відповідає маркуванню на флаконі. За допомогою обтискного інструменту закупорюють флакони ковпачками з силіконовим ущільнювачем.

Програмують хроматографічну систему для вимірювань згідно з підпунктами 7.7.12 та 7.7.13.

Виконують хроматографування послідовності згідно з підпунктом 7.7.9.

Черговість розташування градуювальних розчинів – від меншої до більшої масової частки спирту етилового.

Градуювальну характеристику встановлюють за п’ятьма значеннями масової частки спирту етилового. Кожна точка градуювальної характеристики – це середнє арифметичне двох результатів спостережень. Розрахунок градуювальної характеристики, яка описує залежність площі хроматографічного піку від масової частки спирту етилового, виконують методом найменших квадратів.

Градуювальну характеристику визнають задовільною, якщо коефіцієнт кореляції відповідє умові r≥0,99. Якщо отримане значення коефіцієнта кореляції r<0,99, то градуювальну характеристику вважають незадовільною, з’ясовують та усувають причини, після чого повторюють процедуру побудови градуювальної характеристики.

Градуювальну характеристику встановлюють не рідше одного разу на 3 місяці.

7.7.8. Підготовка проб до аналізу:

У мірну колбу ємністю 100 см3 відбирають 1,0±0,01 г аналітичної проби – зразка засобу. Додають приблизно 40 см3 води дистильованої, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби. Витримують у термостаті при t 20,0±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

У скляний флакон ємністю 20 см3 вводять 1,0 см3 розчину внутрішнього стандарту, 0,5 см3 розчину засобу, що досліджується, та закупорюють флакон ковпачком. Аналогічно підготовляють паралельну пробу.

Строк придатності підготовлених проб для проведення аналізу – 2 доби від дати приготування за умови зберігання при кімнатній температурі.

7.7.9. Проведення аналізу:

Флакони з розчинами розташовують в автоматичному пристрої введення статичної парової фази у наступній послідовності:

• холостий розчин;
• розчин суміші для перевірки часу утримання;
• п’ять градуювальних розчинів.

Черговість розташування градуювальних розчинів – від меншої до більшої масової частки спирту етилового.

Розчин суміші F для контролю похибки вимірювань масової частки спирту етилового вимірюють у двох примірниках після проведення градуювання. Середнє арифметичне цих двох вимірювань повинно бути в межах ±15% значення масової частки спирту етилового, атестованого за процедурою приготування. Якщо ця умова не виконується, то процедуру кронтролю похибки вимірювань повторюють. Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Розчин суміші D для перевірки калібрування вимірюють у двох примірниках після кожного 10-го флакону та в кінці   кожної   послідовності   вимірювань.   Середнє   арифметичне   цих двох вимірювань повинно бути в межах ±10% значення масової частки спирту етилового, атестованого за процедурою приготування. Якщо ця умова не виконується, то всі вимірювання після останнього прийнятного контрольного зразка повторюють.

Всі зразки засобу вимірюють у двох примірниках. Результати вимірювань кожного з двох примірників одного зразка повинні бути в межах ±10% середнього арифметичного цих двох вимірювань. Якщо ця умова не виконується, то вимірювання зразка засобу у двох примірниках повторюють. Якщо результати повторних вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Виконують хроматографування підготовленої послідовності. Ідентифікацію піку спирту етилового на хроматограмі здійснюють за часом утримування згідно з таблицею, яка зберігається у хроматографічній системі.

Виконують   розрахунок   масової   частки    спирту   етилового    в    підготовленій    пробі за градуювальним графіком.

Масову частку спирту етилового в пробі (ρi, г/дм3), де і – порядковий номер вимірювання (і=1;2), обчислюють за формулою:

               ρi=Si × Ki × Mст   × 100, де
Sст × Mп

 

Sі – площа хроматографічного піку спирту етилового в досліджуваному розчині; Ki – калібрувальний коефіцієнт.

Mст – маса доданого внутрішнього стандарту, г;

Sст – площа хроматографічного піку внутрішнього стандарту; Mп – маса проби, г.

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.

Масову частку спирту етилового в пробі (ωi, г/кг), де і – порядковий номер вимірювання (і=1;2), обчислюють за формулою:

ωi =ρi × j × 100,  де
m

ρi – масова частка спирту етилового, визначена за градуювальним графіком або за першою формулою, г/дм3;

j – перевідний коефіцієнт, j = 1 дм3; m – наважка проби, кг.

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.

7.7.10. Опрацювання та оформлення результатів аналізу:

За результат аналізу масової частки спирту етилового (ω, г/кг) приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень при довірчій вірогідності Р=0,95, яке обчислюють за формулою:

ω = ω1 + ω2 , де
2

ω1, ω2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках одного зразка засобу, г/кг.

Результат аналізу масової частки спирту етилового у засобі, що досліджується, представляють у вигляді:

ω = Значення, г/кг; U=15%; k=2.

Результат аналізу оформлюють у вигляді протоколу, який засвідчують підписом особи, що виконувала вимірювання, та підписами інших уповноважених осіб згідно з процедурами, встановленими у лабораторії, де проводилися вимірювання.

7.7.11. Контроль похибки результатів аналізу:

Контроль збіжності вимірювань: контроль збіжності вимірювань виконують при кожному

вимірюванні масової частки спирту етилового в пробі засобу, що досліджується.

Розходження результатів визначень масової частки спирту етилового в пробі засобу визнають задовільним, якщо виконується умова:

| ω1 – ω2 | ≤ 0,1 × (ω1 + ω2), де

ω1, ω2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках одного зразка засобу, г/кг.

Якщо ця умова не виконується, то процедуру контролю розбіжності вимірювань повторюють. Якщо результати повторного контролю збіжності вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Контроль похибки вимірювань: контроль похибки вимірювань масової частки спирту етилового в пробі засобу, що досліджується, виконують за результатами вимірювань контрольного розчину суміші F.

Вимірювання масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F необхідно проводити:

• перед початком випробувань;
• при незадовільних результатах контролю збіжності визначень;
• при зміні реактивів, робочих розчинів та/або обладнання.

Вимірювання контрольного розчину суміші F виконують згідно з підпунктом 7.7.9 (абзац третій).

Масову частку спирту етилового (ρk, г/дм3) обчислюють за формулою:

ρk =ρ1 + ρ2, де
2

ρ1, ρ2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках контрольного розчину суміші F, г/дм3.

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал. Результат контролю похибки вимірювань визнають задовільним, якщо виконується умова:

| ρk – ρ0 | ≤ 0,15 × ρ0 , де

ρk – результат визначення масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F, г/дм3;

ρ0 – значення масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F, г/дм3. Якщо ця умова не виконується, то процедуру контролю похибки вимірювань повторюють.

Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

7.7.12. Параметри налаштування газового хроматографу:

• газ-носій: гелій марки «А» згідно з чинною нормативною документацією;
• газ для обдування детектора: азот особливої чистоти за ДСТУ ГОСТ 9293;
• температура детектора: 300 °С;
• тиск в лінії допоміжного виходу (наддування флакону): 24,0 psi. Програма термостату колонки:
• початкова температура термостату колонки: 40 °C;
• час утримання начальної температури: 4 хв.;
• швидкість підйому температури термостату 1: 10 °C/хв.;
• кінцева температура 1: 100 °C;
• час утримання кінцевої температури 1: 3 хв.;
• швидкість підйому температури термостату 2: 50 °C/хв.;
• кінцева температура 2: 240 °C;
• час утримання кінцевої температури: 3 хв. Задній інжектор:
• режим роботи: поділ потоку у відношенні 55:1;
• температура інжектора: 120°C;
• режим економії газу: вкл.;
• час включення режиму економії газу: 2 хв.

Колонка:

• об’ємна витрата газу через колонку: 1,7 см3/хв.;
• режим регулювання потоку: постійний потік.

7.7.13. Параметри налаштування   автоматичного   пристрою для  введення статичної парової фази:

• температура термостату: 75 °C;
• температура крану перемикання та петлі для дозування: 100 °C;
• температура передавальної лінії: 110 °C;
• час циклу хроматографу: 26,5 хв.;
• час термостатування: 25 хв.;
• час застосування тиску наддування флакону: 0,20 хв.;
• час заповнення петлі для дозування: 0,20 хв.;
• час врівноваження тиску в петлі для дозування: 0,05 хв.;
• час введення проби: 1,00 хв.;
• режим струшування: слабкий.

7.8. Визначення вмісту спирту ізопропилового: визначення масової частки спирту ізопропилового базується на методі газової хроматографії.

7.8.1. Обладнання та реактиви:

• аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО x 0,3 см згідно з чинною нормативною документацією;
• ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ДСТУ 7270;
• мікрошприц об’ємом 10 мкл згідно з чинною нормативною документацією;
• колби мірні ємністю 50 см3, 250 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
• піпетки об’ємом 2 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
• спирт ізопропіловий х.ч. – аналітичний стандарт - згідно з чинною нормативною документацією;
• ізобутанол х.ч. згідно з чинною нормативною документацією;
• адсорбент – полісорб – 1 (0,10-0,25 мм) згідно з чинною нормативною документацією;
• азот газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
• водень газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
• повітря, стиснене в балоні або від компресора;
• вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією.

7.8.2. Підготовка до аналізу:

Приготування основного градуювального розчину: в мірну колбу ємністю 50 см3 вводять приблизно 0,35 г спирту ізопропілового, зваженого з аналітичною точністю, доводять об’єм до мітки водою дистильованою, ретельно перемішують, зважують вміст колби та віднімають від результату масову частку спирту в приготованому основному градуювальному розчині.

Приготування робочого градуювального розчину: в мірну колбу ємністю 50 см3 вводять 2 см3 основного градуювального розчину спирту ізопропілового, доводять об’єм до мітки водою дистильованою та перемішують. Вираховують масову частку спирту в робочому градуювальному розчині з урахуванням розбавлення. 2 см3 робочого градуювального розчину вводять у хроматограф і з одержаних хроматограм визначають час утримання та площу хроматографічного піку спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині.

7.8.3. Умови роботи хроматографа:

• об’ємні витрати, см3/хв.: азот – 40, водень – 30, повітря – 300;
• температура, °С: колонки – 100, випарювача – 200, детектора – 220;
• об’єм введеної дози – 2 мкл;
• порядок виходу: ізопропанол, пропанол.

7.8.4. Проведення аналізу:

У мірну колбу ємністю 50 см3 вводять 0,5 см3 аналізованого засобу, доводять об’єм до мітки водою дистильованою, перемішування і хроматографують розчин.

З одержаних хроматограм визначають площу хроматографічного піку спирту ізопропілового в досліджуваному розчині.

7.8.5. Опрацювання результатів аналізу:

Масову частку спирту ізопропилового (У) у відсотках обчислюють за формулою:

Y = S × Cгр/Sгр, де

S – площа хроматографічного піку спирту ізопропілового в досліджуваному розчині; Cгр – масова частка спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині, %.

Sгр – площа хроматографічного піку спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині;

За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень.

Припустима відносна сумарна похибка результату аналізу становить ±12% при довірчій вірогідності Р=0,95.

7.9. Визначення вмісту 2-феноксіетанолу: визначення масової частки 2-феноксіетанолу базується на методі газорідинної хроматографії із застосуванням внутрішнього еталону.

7.9.1. Обладнання та реактиви:

• аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО x 0,3 см згідно з чинною нормативною документацією;
• ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ДСТУ 7270;
• мікрошприц об’ємом 10 мкл згідно з чинною нормативною документацією;
• колби мірні ємністю 100 см3, 250 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
• піпетки об’ємом 2 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
• спирт етиловий х.ч. – аналітичний стандарт - згідно з чинною нормативною документацією;
• речовина-еталон – 1-тетрадеканол (спирт тетрадециловий) згідно з чинною нормативною документацією;
• 2-феноксіетанол згідно з чинною нормативною документацією;
• адсорбент – полісорб – 1 (0,10-0,25 мм) згідно з чинною нормативною документацією;
• азот газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
• водень газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
• повітря, стиснене в балоні або від компресора;
• вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією;

7.9.2. Підготовка до аналізу:

Приготування розчину тетрадецилового спирту: в мірну колбу ємністю 100 см3 вводять 2 г спирту тетрадецилового та доводять об’єм до мітки спиртом етиловим.

Приготування градуювальних розчинів: градуювальні розчини готують у трьох примірниках при температурі навколишнього повітря 18-20 °С.

Мірні колби з пришліфованими пробками маркують відповідно до таблиці 5. У зважені колби вводять по 8 см3 води дистильованої та знову зважують. Дозують 2-феноксіетанол згідно таблиці 4 і знову зважують колби. Потім у колби додають по 5 см3 розчину спирту тетрадецилового спирту та по 8 см3 спирту етилового та ретельно перемішують вміст колб.

Таблиця 4. Маса 2-феноксіетанолу в градуювальник розчинах

 

7.9.3. Проведення аналізу:

В колбі з пришліфованою пробкою зважують 9,5-10,5 г аналізованого засобу. Результати зважування записують з точністю до четвертого десяткового знаку. Вираховують масу наважки проби (М, г).

В колбу додають 5 см3 розчину спирту тетрадецилового, закривають колбу пробкою, ретельно перемішують і хроматографують вміст колби.

Для отримання кінцевого результату вимірювань проводять вищенаведену процедуру з трьома наважками аналізованого засобу. Вимірювання виконують при режимних параметрах згідно таблиці 5.

Таблиця 5. Режимні параметри проведення аналізу

 

7.9.4. Опрацювання результатів аналізу:

Масову частку 2-феноксіетанолу в пробі (Хi) у відсотках, де і – порядковий номер вимірювання (і=1;2), обчислюють з точністю до третього десяткового знаку за формулою:

Xi =Si × Ki × Mет  × 100, де
Sет × Mп             

Sі – площа хроматографічного піку 2-феноксіетанола в досліджуваному розчині; Кі – калібрувальний коефіцієнт;

Мет – маса доданої речовини еталона, г;

Sет – площа хроматографічного піку речовини-еталона; Мп – маса проби, г.

За результат   аналізу приймають   середнє арифметичне трьох паралельних   визначень та перевіряють прийнятність одиничних результатів вимірювань. Результат визначення масової частки 2-феноксіетанолуу в пробі засобу визнають задовільним, якщо виконується умова:

((Ximax – Ximin ) / Х) × 100 ≤ 15, де
 

Ximax – максимальне значення масової частки 2-феноксіетанолу, %; Ximin – мінімальне значення масової частки 2-феноксіетанолу, %.

Результат аналізу масової частки 2-феноксіетанолу у засобі, що досліджується, представляють у вигляді:

(X±U)%, k=2.

Розширена невизначеність вимірювань (при коефіцієнті охоплювання k=2): U = 0,10 X, %, де Х – масова частка 2-феноксіетанолу, %.

Наведена невизначеність вимірювань відповідає межам припустимої відносної сумарної похибки результату аналізу ±10% при довірчій вірогідності Р=0,95. Значення Х та U вказують з двома знаками після коми.