Еклин Н - методические указания

Купить  Еклин Н 

1  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Повна назва засобу - засіб для миття поверхонь та передстерилізаційного очищення «ЕКЛІН-Н».

1.2 Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин, мас. %: суміш іоногенних та неіоногенних поверхнево-активні речовини до 9 %, спирти етоксильовані до 3%, комплексоутворювач, сприяючий омиленню жирів, вода.

1.3 Форма випуску та фізико-хімічні властивості засобу.

Засіб для миття поверхонь та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення (далі ВМП) «ЕКЛІН-Н» представляє собою рідкий лужний мийний засіб. Це однорідна прозора рідина від світло-жовтого до коричневого кольору зі специфічним запахом, допускається випадіння незначного осаду. Водневий показник (рН) розчину 

8,0 – 10,5.

Випускається в полімерній тарі. Має змочувальні, мийні (не менше 80%), емульгуючи властивості, видаляє білкові, жирові забруднення, залишки крові, лікарських та дезінфекційних засобів з поверхні виробів медичного призначення та інших поверхонь. Добре змивається, не залишає нальоту на оброблених поверхнях. 

Засіб не агресивний та рекомендується для використання з метою передстерилізаційного очищення, знежирення і миття. Засіб може бути використано при ручному та механізованому митті (через розпилювальні форсунки, машинами високого тиску, з використанням ультразвуку, в підлогомийних, посудомийних машинах та інших мийних машинах). 

Не має корозійних властивостей щодо виробів та поверхонь із нержавіючої сталі, алюмінію, міді, латуні, легких і кольорових металів, а також оцинкованих і луджених поверхонь, не пошкоджує вироби зі скла, натуральної гуми, синтетичних матеріалів. 

Не потребує додання інших мийних засобів. НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ЗМІШУВАТИ З КИСЛОТАМИ! 

 1.4 Призначення засобу: «ЕКЛІН-Н» може використовуватись  для:

- передстерилізаційного очищенням виробів медичного призначення з різних матеріалів (включаючи жорсткі й гнучкі ендоскопи, інструменти до них), хірургічні, акушерсько-гінекологічні та стоматологічні інструменти (у тому числі обертові, слиновідсмоктуючі установки), стоматологічних матеріалів (відтисків з альгінату і силікону, зубопротезні заготовки, артикулятори, коронки, зліпки, мости) в лікувальнопрофілактичних та оздоровчих установах; перукарське, манікюрне, педікюрне та косметичне приладдя тощо, ручним, механізованим способами або з використанням ультразвуку.

- проведення прибирань в закладах охорони здоров'я і лікувальнопрофілактичних закладах всіх профілів (включаючи акушерські стаціонари, відділення неонатології та відділення інтенсивної терапії для новонароджених, пологові будинки, палати новонароджених) і дитячих установах, інфекційних вогнищах, інфекційних відділеннях, відділення хірургічного профілю, у гнійно-септичних відділеннях, маніпуляційних, відділеннях інтенсивної терапії і реанімації, патологоанатомічні, судово-медичної експертизи, амбулаторії, клінічні та діагностичні лабораторії, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, донорські пункти та пункти переливання крові, медико-санітарні частини, аптечні заклади;

- миття поверхонь в приміщеннях з різних матеріалів (лінолеум, метлахська плитка, незабарвлене дерево, кахель, метал, пластик, стекло, шкіра, фаянс, нержавіюча сталь, гума і ін.), жорстких меблів, предметів обстановки, поверхонь апаратів, приладів, предметів догляду за хворими, посуду (столового, лабораторного, аптечного), дитячих іграшок, санітарно-технічного устаткування в організаціях охорони здоров'я, на санітарному транспорті;

- ручне та машинне прання тканинних виробів з бавовняно-паперових волокон (бельтингу, мішків тощо), текстильних виробів багаторазового застосування

(постільної лікарняної білизни, халатів, спецодягу тощо);

-  на комунальних об'єктах (готелі, кемпінги, гуртожитки, будинки відпочинку, лазні, басейни, спорткомплекси, перукарні, манікюрні, педікюрні, солярії, SPA-салони, косметичні кабінети, громадські туалети, пральні, хімчистки тощо); 

- у закладах сфери відпочинку (кінотеатри, театри, культурно-оздоровчі комплекси); в закладах торгівлі та ресторанного господарства (їдальні, ресторани, роздатні лінії);, магазинах, базарах, споживчих ринках, установах соціального забезпечення, пенітенціарних установах, хоспісах, закладах зв'язку, банківських установах, військових частинах;

- на підприємствах фармацевтичної, мікробіологічної, парфумернокосметичної, харчової та переробної промисловості (м’ясо-, молоко-, рибопереробній, масложировій, овочеконсервній, пивобезалкогольній, лікеро-горілчаній та виноробній, кондитерській,  в цехах кулінарних напівфабрикатів); в теплицях, складах та базах різноманітного призначення (в т.ч. призначених для зберігання зерна та борошна, інших продуктів харчування, лікарських засобів, предметів гігієни та санітарії тощо);

- в дитячих дошкільних установах, учбових закладах усіх рівнів акредитації,  в спортивно оздоровчих установах, пансіонатах, санаторіях та інших закладах для дорослих та дітей; в місцях проведення тренувань, змагань, навчально-тренувальних зборів, у побуті.

 1.7. Токсичність та безпечність засобу. 

По параметрам гострої токсичності (LD50 при введенні в шлунок і при нанесенні на шкіру) засіб відноситься до 4 класу мало небезпечних речовин згідно класифікації ГОСТ 12.1.007. 

Концентрований засіб володіє слабко вираженою дією на неушкоджені шкірні покрови та слизові оболонки.

Робочі розчини не володіють подразнювальною дією при контакті зі шкірою.

 2 ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ

2.1. Методика та умови приготування робочих розчинів. Робочі розчини готують у промаркованих ємностях з матеріалів, інертних по відношенню до лужних речовин (нержавіюча сталь, поліетилен, скло тощо) із щільно закритою кришкою шляхом додавання концентрату в воду. Для приготування робочих розчинів використовують воду питну згідно з ГОСТ 2874.

2.2. Термін та умови робочих розчинів. Робочі розчини засобу «ЕКЛІН-Н» при ручному і механізованому способах очищення можна використовувати багаторазово протягом 2-х діб, якщо збережена оптична прозорість. При перших ознаках зміни зовнішнього вигляду розчину засобу (зміна кольору, помутніння, осад тощо) розчин необхідно замінити. 

 3 СПОСОБИ   ЗАСТОСУВАННЯ   ЗАСОБУ  З  МЕТОЮ

ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯМ

3.1. Об'єкти застосування. Вироби медичного призначення з різних матеріалів (виключаючи жорсткі та гнучкі ендоскопи, інструменти до них), поверхні у приміщеннях, поверхні приладів, апаратів, медичного устаткування, об'єкти санітарного транспорту та ін. Може використовуватись в присутності людей, не причетних до прибирання.

 3.2. Методи очищення різних об'єктів. Робочий розчин використовують при ручному та механізованому митті (через розпилювальні форсунки, машинами високого тиску, з використанням ультразвуку, в підлогомиючих і посудомийних машинах тощо). 

Засіб можна застосовувати на поверхнях або обладнанні з алюмінію, легких і кольорових металів, а також на оцинкованих і луджених поверхнях. 

3.2.1.  Вироби медичного призначення (хірургічні та стоматологічні інструменти, виключаючи ендоскопи та інструменти до них), виготовлені з різних матеріалів (гуми, скла, металу, та пластмаси), очищують ручним способом, згідно рекомендацій табл. 2

 Якість передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення оцінюють шляхом постановки азопірамової проби на наявність залишкових кількостей крові згідно з методиками, викладеними в офіційно діючих нормативно-методичних документах. 

Контролю підлягає 1 % одночасно оброблених виробів одного найменування (але не менше 3-х виробів). При виявленні залишків крові або мийного засобу (позитивна проба) вся група виробів, від якої добирали вироби для контролю, підлягає повторній обробці до одержання негативного результату.

 Таблиця 1 – Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення 

3.1.1. Механізоване очищення виробів медичного призначення робочими розчинами «ЕКЛІН-Н» виконують струминним, ротаційним способом, йоржуванням (окрім гумових виробів) або з використанням ультразвуку.

Очищення ВМП виконують відповідно до вимог інструкції з експлуатації обладнання.

3.1.2. Жорсткі ендоскопи підлягають достерилізаційному очищенню робочим розчином «ЕКЛІН-Н» в розібраному стані. Після замочування кожну деталь миють окремо, звертаючи особливу увагу на важко доступні для обробки місця (внутрішні канали, бокові крани тощо).

Після споліскування жорстких ендоскопів дистильованою водою їх переносять на чисте простирадло з метою видалення вологи з зовнішньої поверхні. Вологу з внутрішніх каналів видаляють за допомогою шприца безперервного типу дії або електровідсмоктувача.

3.1.3. Після замочування гнучких ендоскопів у робочому розчині обробку починають з очищення інструментального каналу – вводять робочий розчин у канал, використовуючи електровідсмоктувач або шприц безперервного типу дії, миють його за допомогою щітки для очищення інструментального каналу. Після споліскування, воду з каналів гнучких ендоскопів видаляють за допомогою електровідсмоктувача або шприца безперервного типу дії. Потім канали просушують повітрям, зовнішню поверхню протирають чистою тканинною серветкою.

3.1.4. Передстерилізаційне очищення інструментів, що мають внутрішні відкриті канали, виконують за умов заповнення порожнин і каналів виробів робочим розчином за допомогою допоміжних засобів (шприци, піпетки), ретельно прокачуючи розчин через канали. Інструменти із замковими частинами замочують розкритими, заздалегідь зробивши ними в розчині декілька робочих рухів для кращого проникнення розчину в важкодоступні ділянки виробів в області замка.

Миття кожного виробу у тому самому розчині, де здійснювали замочування, здійснюють за допомогою йоржа, щітки або ватно-марлевої чи тканинної серветки (канали - за допомогою шприца) протягом 1-3 хвилин.

Після експозиційної витримки вироби ополіскують послідовно проточною питною водою (канали - за допомогою шприца) протягом 3 хвилин, а потім дистильованою водою протягом 30 секунд -  1 хвилини.

Після споліскування дистильованою водою вироби переносять на чисте простирадло з метою видалення вологи з зовнішньої поверхні. Вологу з внутрішніх каналів видаляють за допомогою вакууму (водоструминного насосу) через насадку, яку приєднують  до дистального кінця інструменту.

3.1.5. Гнучкі та жорсткі ендоскопи та медичні інструменти до них після проведення достерилізаційного очищення підлягають стерилізації.

3.1.6. Поверхні у приміщеннях (підлога, стіни, тверді меблі), поверхні приладів, апаратів, медичного устаткування, санітарно-технічного устаткування, об'єкти санітарного транспорту, обробляють розчином засобу за допомогою ганчір'я, щітки або йоржа, добре змочених в розчині або зрошують (із відстані не менше 30 см), до повного зволоження поверхні. Норма витрати розчину становить від 50 мл/м² (залежно від способу нанесення та матеріалу поверхні). 

При використанні методу безвідерного прибирання на базі комплексних візків «VikanErgoClean» фірми «Vikan» (Данія) для проведення вологого поточного та генерального прибирання приміщень норма витрати розчину становить від 8 мл/м² (залежить від виду мопу, площі та матеріалу поверхні, що обробляється). 

Використання проводити згідно Методичних вказівок без н/н від 11.10.2013 р. «Із використання методу безвідерного прибирання на базі комплексних візків «VikanErgoClean» фірми «Vikan» (Данія) для проведення дезінфекції, вологого поточного та генерального прибирання приміщень лікувально-профілактичних та інших громадських закладів».

3.1.7. Предмети догляду за хворими, посуд (столовий, лабораторний, аптечний) повністю занурюють у ємність з розчином засобу так, щоб його об'єм займав 2/3 від робочого розчину, у спеціальних емальованих (без пошкодження емалі), скляних або пластмасових ємностях, що закриваються кришками. Поверхні очищують за допомогою ганчір'я, щітки або йоржа, добре змочених в розчині. Після  обробки, предмети декілька разів промивають водою.

3.1.8. Невеликі за розміром іграшки повністю занурюють у місткість з розчином засобу, великі іграшки протирають ганчір’ям, змоченим розчином засобу, м’які іграшки чистять щіткою, яку змочують в розчині. По закінченні іграшки промивають водою та висушують.

3.1.9. Текстильні вироби послідовно річ за річчю повністю занурюють у розчин засобу із розрахунку 4 л розчину на 1 кг сухої білизни. Ємність щільно закривають кришкою. Для використання в пральних машинах, кількість концентрованого розчину додають згідно рекомендацій табл. 3. 

3.1.10. Прибиральний матеріал (ганчір'я, мопи, серветки з мікрофібри тощо) повністю занурюють у розчин засобу. Ємність щільно закривають кришкою. Після витримки експозиції прибиральний матеріал перуть, полощуть та висушують. Також дозволяється прати в пральних машинах.

Норма витрати розчину і температурні параметри очищення визначаються, залежно від ступеня, характеру забруднення і застосовуваної технології очищення. Для видалення сильних жирових і органічних забруднень температура робочого розчину може бути від 18 до 45 ºС. В процесі використання, температура робочого розчину не підтримується.

 Таблиця 2 – Використання розчину «ЕКЛІН-Н» для очищення поверхонь у приміщеннях, поверхонь приладів, апаратів, медичного устаткування, санітарнотехнічного устаткування та інше. 

Об'єкт очищення

Концентрація, 

%

Експозиція, хв

Метод обробки

Поверхні в приміщеннях (підлога, стіни, двері, тощо), тверді меблі

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення

Технологічне обладнання, ємності для харчової, косметичної та фармацевтичної промисловості з різних матеріалів

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення, занурення

Предмети догляду за хворими

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення

Посуд (столовий,  лабораторний, аптечний)

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або занурення

Санітарно-технічне обладнання (ванни, раковини, унітази та ін.)

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення

Прибиральний матеріал (ганчір'я)

0,1

0,25 0,5

30

20

10

Замочування

Білизна

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Замочування, прання в пральній машині

Медичні апарати, прилади та устаткування

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення

Спортивне обладнання та інвентар

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Протирання або ретельне зрошення

Гумові килимки, взуття

0,1

0,25

0,5

30

20

10

Ретельне зрошення або занурення

                4  ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ ПРИ РОБОТІ ІЗ ЗАСОБОМ

4.1. Необхідні засоби захисту шкіри, органів дихання та очей при роботі із засобом. При роботі з розчинами засобу медичний  персонал  має  бути забезпечений засобами індивідуального захисту: спецодяг згідно ГОСТ 12.4.103, гумові рукавички згідно ГОСТ 20010.

4.2. Загальні застереження при роботі із засобом.

При роботі з засобом необхідно дотримуватись правил особистої гігієни. Забороняється пити, палити та приймати їжу, алкоголь на робочому місці. При проведенні робіт слід уникати розбризкування та попадання засобу в очі та на шкіру. Після закінчення роботи обличчя та руки слід ретельно вимити з милом, зняти спецодяг та зберігати його у спеціально відведеному місці.

До роботи з засобом не допускаються вагітні жінки та жінки, що годують немовлят, особи до 18 років, з ушкодженнями шкіри та схильністю до алергії.

Виробничі приміщення, в яких виконуються роботи із передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення, повинні бути обладнані припливновитяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021, забезпечені питною водою та каналізацією; опалення і вентиляція та кондиціювання повітря повинно відповідати вимогам СНІП 2.04.05.

4.3. Застережні  заходи   при  приготуванні  робочих  розчинів. Персонал,  який виконує роботи з приготування робочих розчинів, повинен користуватись засобами індивідуального захисту: гумовими рукавичками згідно ГОСТ 20010 та спецодягом (халат папочка фартух з прогумованої тканини) згідно ГОСТ 12.4.103, захисними окулярами типу ПО-1, ПО-2 чи моноблоком; респіратором РУ-60М або РПГ-67 з патроном марки А.

Приготування робочих розчинів засобу «ЕКЛІН-Н» проводять спеціально підготовані до цієї роботи особи з дозволу адміністрації установи.

4.4. Застережні заходи в умовах застосування засобу для обробки окремих об’єктів. Персонал, який виконує очищення об’єктів робочими розчинами „ЕКЛІН-Н”, повинен користуватись засобами індивідуального захисту 

Очищення об'єктів способом занурення та замочування проводять в ємностях із пильно закритими кришками. Персонал, який виконує роботи з дезінфекції, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту: гумовими рукавичками згідно ГОСТ

20010 та спецодягом (халат, шапочка, фартух з прогумованої тканини) згідно ГОСТ 12.4.103.

4.5. Методи утилізації або знешкодження засобу.

Перед зливанням у каналізацію відпрацьовані робочі розчини розводять водопровідною водою 1:2.

Партії «ЕКЛІН-Н» з вичерпаним терміном придатності або некондиційні внаслідок порушення умов зберігання підлягають поверненню на підприємствовиробник для переробки.

 5. ОЗНАКИ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ, ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ

5.1. Ознаки  гострого  отруєння.  Гостре подразнення органів дихання (сухість першіння в горлі, кашель), слизової оболонки ока (сльозотеча, різь в очах) та шкірних кривів (гіперемія, набряклість).

5.2. Заходи першої допомоги при гострому (респіраторному) отруєнні. При появі ознак гострого отруєння потерпілого треба вивести на свіже повітря або в добре провітрюване приміщення, рот та носоглотку прополоскати водою, забезпечити спокій, тепло, звільнити від тісного одягу; при необхідності звернутися до лікаря.

5.3.Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі. При попаданні засобу в очі необхідно негайно промити очі під струменем проточної води протягом 1015 хвилин; при необхідності звернутися до лікаря.

5.4.Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру. При попаданні засобу на шкіру його необхідно негайно змити великою кількістю води.

5.5. Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку. При попаданні засобу та робочих розчинів засобу в шлунок дати випити кілька склянок води або речовини, що містить білок. Блювання не викликати! Звернутися до лікаря.

 6. ПАКУВАННЯ. ТРАНСПОРТУВАННЯ. ЗБЕРІГАННЯ.

6.1. Пакування засобу. Засіб «ЕКЛІН-Н» упаковують у пластмасові ємності 5 л та 10 л. За згодою з виробником можливе інше фасування.

6.2.Умови транспортування. Засіб транспортують у заводській упаковці в закритих транспортних засобах по групі 5 ОЖ4 ГОСТ 15150, висота штабелю при транспортуванні не повинна перевищувати 1,5 м.

6.3.Термін та умови зберігання. Термін придатності засобу «ЕКЛІН-Н» становить 5 років.  

Засіб зберігають у щільно закритій ємності виробника на складах, що вентилюються, в сховищах з кондиціюванням, при температурі від +5 до +40 °С при відносній вологості не більше 80% (при +25 °С), окремо від харчових продуктів і ліків, в місцях недоступних для дітей.

 7.  МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗАСОБУ

7.1. Перелік показників, які підлягають визначенню. Засіб «ЕКЛІН-Н» контролюється за наступними фізико-хімічними показниками: зовнішній вигляд, колір, запах, показник концентрації водневих іонів (рН), густина (табл. 4).

 Таблиця 3 - Показники якості засобу «ЕКЛІН-Н» 

Назва показника

Нормативні показники

1.

Зовнішній вигляд, колір

прозора рідина від світло-жовтого до коричневого кольору, з незначним випадінням

осаду

2.

Запах

присутність запаху використаної сировини

3.

Густина при 20°С, г/см3

1,0 – 1,2

4.

 

Показник концентрації водневих іонів  1 %-ого розчину, (рН)

8.0 – 10.5

5.

Миюча здатність, % не менше

80

 7.2. Методи визначення встановлених показників.

7.2.1. Зовнішній вигляд і колір визначають візуальним переглядом проби засобу в кількості (20-30) см3 в склянці-1 (2)-50 по ГОСТ 25336 на фоні білого паперу при денному світлі або в світлі електричної лампи.

7.2.2. Запах визначають органолептичним методом, шляхом порівняння із зразком-еталоном при температурі (20±2) оС з використанням смужки щільного паперу розміром 10 мм на 160 мм, змоченою приблизно на 30 мм зануренням в аналізований засіб.

7.2.3. Густина при 20 оС контролюється за ГОСТ 18995.1.

7.2.4. Показник  концентрації  водневих  іонів  (рН)  1,0%  водного  розчину  визначають  відповідно  до  вимог  ДСТУ  2207.1-93  «Засоби миючі  синтетичні  і  речовини  поверхнево-активні».  Методи  визначення концентрації  водневих  іонів. 7.2.5. Миючу здатність контролюють за ДСТУ 2665 (ГОСТ 22567.15).

 7.3. Методи контролю якості миття

7.3.1. Контроль на повноту видалення залишків розчину засобу «ЕКЛІН-Н»  здійснюють за наявності (відсутності) лужності в змивний воді і на поверхні ділянки обладнання.

Наявність або відсутність залишкової лужності в змивній воді визначають за допомогою індикатора фенолфталеїну. В пробірку відбирають 100 см³ змивної води і вносять у неї 2-3 краплі 0,1%-го спиртового розчину фенолфталеїну. При відсутності луги - вода залишається безбарвною. Забарвлення змивною води в малиновий колір свідчить про наявність лугу в воді, що вимагає повторного відмивання обладнання. 

7.3.2. Наявність або відсутність залишкової лужності на поверхні обладнання перевіряють за допомогою індикаторного лакмусового паперу.

Для цього відразу ж після миття до вологої поверхні ділянки обладнання прикладають смужку індикаторного паперу і щільно притискають. Фарбування індикаторного паперу в зелено-синій колір говорить про наявність на поверхні обладнання залишкової лужності, що вимагає повторного  його відмивання. Якщо зовнішній вигляд паперу не змінився - залишкова лужність відсутня, що свідчить про відсутність засобу «ЕКЛІН-Н»  на поверхні обладнання.

 7.4. Контроль масової частки (концентрації) миючих засобів в робочих розчинах

Для аналізу використовують реактиви кваліфікації «чистий для аналізу» (ч. д. а.) і дистильовану воду або воду еквівалентної чистоти.

-       Хлороформ, Q20=l,48 г/см3, дистиляція  при 59,5-61,5°С.

-       Кислота сірчана по ГОСТ 4204, розчин масової концентрації 245 г/дм3.

-       Для приготування розчину обережно додають 134 см3 сірчаної кислоти (Q20=1,83 г/см3) до 300 см3 води і розбавляють до об'єму 1 дм3.

-       Кислота сірчана по ГОСТ 4204, титрований розчин концентрації c

(1/2H2SO4) =1,0 моль/дм3

-       Натрію гідроокис по ГОСТ 4328, титрований розчин концентрації c (NaOH) = 1,0 моль/дм3.

 7.4.1. Приготування розчину хлориду бензотоніума

Для приготування розчину зважують 1,75-1,85 м бензотоніума хлориду (результат зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знаку) і розчиняють його у воді, кількісно переносять у мірну колбу з притертою пробкою місткістю 1 дм3 і доводять водою до мітки.

Примітка. Для приготування розчину бензотоніума хлориду концентрації з (C21H42ClNO2) = 0,004 моль/дм3 його попередньо висушують при температурі 105°С і охолоджують у ексикаторі, потім зважують 1,792 г (результат зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знаку), розчиняють у воді і розбавляють до 1 дм3.

7.4.2. Змішаний індикатор, розчин

Основний розчин: розчин готують з кислотного синього 1 і димідіума броміду.

Кислотний          синій 1        (індекс         кольору       42045) (динатрій     4',      4"       - динітрилодиетилтрифенілметан-2, 4-дисульфонат).

Димидіум бромід (3,8-диаміно-5-метил-6-фенілфенан-тридиніум бромід).

7.4.3. Приготування основного розчину.

Для приготування розчину в хімічний стакан місткістю 50 см3 поміщають попередньо зважені (0,500±0,005) г димідіума броміду, в другий стакан місткістю 50 см3 - (0,250±0,005) г кислотного синього 1.

У кожну склянку додають 20-30 см3 підігрітого розчину етилового спирту з об'ємною часткою 10%.

Розчини перемішують до повного розчинення і переносять у мірну колбу місткістю 250 см3. Хімічні стакани обполіскують розчином етилового спирту і виливають їх вміст в мірну колбу, після чого колбу доливають до мітки розчином етилового спирту з об'ємною часткою 10%.

7.4.4. Кислотний розчин

До 20 см3 основного розчину (п. 7.4.3.), що перебуває у мірній колбі місткістю 500 см3, додають 200 см3 води. Потім додають 20 см3 розчину сірчаної кислоти масовою концентрацією 245 г/дм3 , перемішують і доливають до мітки водою. Розчин зберігають у темряві.

7.4.5. Навіска

В хімічний стакан місткістю 150 см3 поміщають 4 г миючого засобу. Результат зважування записують в грамах з точністю до третього десяткового знака. Примітка. Дані, наведені в таблиці 5, вказують маси навісок готових робочих розчинів.

 Таблиця 4 - Маси навісок готових робочих розчинів 

Масова частка в розчині миючого

 

Маса навіски, г

 

, % (м/м)

 

1

 

42,8

2

 

21,4

3

 

14,2

5

 

8,6

7.4.6. Визначення масової частки миючого засобу

Пробу для аналізу розчиняють у воді. Додають кілька крапель розчину фенолфталеїну і нейтралізують розчином гідроокису натрію до отримання слаборожевого забарвлення або розчином сірчаної кислоти.

Кількісно переносять розчин в мірну колбу місткістю 1000 см3 з притертою пробкою і доливають водою до мітки. Ретельно перемішують і переносять піпеткою 25 см3 цього розчину в градуйовану склянку або мірний циліндр чи в ємність для титрування, додають 10 см3 води, 15 см3 хлороформу і 10 см3 розчину змішаного індикатора.

Титрують розчином бензотонія хлориду. Ємність для титрування після кожного додавання закривають пробкою і добре струшують. Якщо використовують ємність для титрування з мішалкою, включають мішалку не менше ніж на 4 с і потім вимикають її. Нижній шар набуває рожевого забарвлення. Продовжують титрування при енергійному змішувань вручну (з використанням ємностей для титрування або перемішуючи мішалкою (з використанням ємності для титрування). По мірі наближення до кінцевої точки, емульсія, що утворилася при перемішуванні, легко руйнується. Титрування продовжують по краплях, струшуючи після кожного додавання титранта, поки не буде досягнута кінцева точка титрування. Це відбувається в той момент, коли рожеве забарвлення повністю зникає з шару хлороформу і набуває бліде сіро-блакитне забарвлення.

 7.4.7. Обробка результатів

Масову частку миючого засобу (X) у відсотках обчислюють за формулою:

 

де V3 – об'єм розчину бензотоніума хлориду, використаного для титрування 25

см3 аліквотної частини розчину миючої речовини, см3; Мвідносна молекулярна маса; m0 маса навіски, г; c1   точна концентрація хлориду бензотоніума.

 7.5. Визначення залишкових кількостей катіонних і аніонних ПАР на шкірі людини

Скляний циліндр висотою 6,5 см і діаметром 2,5 см поміщують на кисть правої або лівої руки, утримуючи його щільно на поверхні шкіри. Потім вносять у нього 5 мл теплого етилового спирту, який контактує зі шкірою протягом 5 хвилин. Циліндр зверху в цей час закривають ватою. Через 5 хв. вміст циліндра переносять піпеткою в ділильну воронку і знову в цей же циліндр, поміщений на руці, вносять 3 - 5 мл теплого етилового спирту на 10 - 20 секунд, потім піпеткою переносять його вміст в ділильну воронку, доводячи загальний обсяг до 25 мл дистильованою водою. Додають в цей обсяг водноспиртового екстракту з поверхні шкіри 0,5 мл 0,10% барвника метилоранжу, 2,5 мл буферного розчину і 12,5 мл хлороформу і екстрагують 1 - 2 хв.

Про наявність утвореного комплексу катіонних ПАР з хлороформом судять по появі різної інтенсивності жовтуватого забарвлення. У разі невеликого помутніння хлороформний екстракт необхідно профільтрувати через фільтрувальний папір. Через 20 хв. визначають оптичну щільність на спектрофотометрі при довжині хвилі 415 нм проти контрольної проби з хлороформом. Виконують розрахунок.

Визначення АПАВ після контакту шкіри рук з миючим засобом проводиться наступним чином.

Скляні циліндри без дна висотою 6,5 і діаметром 2,5 см щільно притискають до поверхні шкіри кистей або нижній частині передпліччя і приливають 3 мл теплого 70% спирту. Через 5 хв. відсмоктують піпеткою розчин і переносять його в колориметричну пробірку. В циліндр доливають 2 мл дистильованої води і знову відсмоктують її, поміщаючи в ту ж пробірку. До підготовленої пробі доливають 0,5 мл перекису водню, 1 мл буферної суміші, 4 мл хлороформу і далі проводять визначення за методом Можаєва Е.А., 1976.

7.6. Визначення аніонних ПАР на текстильних виробах.

 

Зразок текстильної тканини розміром 0,5×0,5 м попередньо перуть дитячим 

милом в дистильованій воді, ретельно промивають і сушать. Потім готують 1% розчин

миючого засобу з розрахунку 20 мл концентрованого засобу на 2 л водопровідної води (при темп. 50 - 70 °C), занурюють туди на 20 хв. зразок тканини, який перуть, віджимають і прополіскують 6 разів у водопровідній воді (по 2 л на кожне промивання), сушать при кімнатній температурі.

Для визначення залишкових кількостей аніонних ПАР на текстильних тканинах досліджують шматок тканини розміром 2×5 см, який поміщають у конічну колбу місткістю 250 мл, додають 20 мл дистильованої води і струшують протягом 10 хв. Водний екстракт відфільтровують в ділильну воронку таким чином, щоб тканина залишалася в колбі. Потім вливають нову порцію води (20 мл) і знову струшують протягом 5 хв. Фільтрують і промивають ще 50 мл дистильованої води до загального об'єму 100 мл. Вміст аніонних ПАР визначають згідно колориметричної методики з метиленовою синню. За цією ж методикою визначають залишкові кількості аніонних ПАР після обробки тканини розчинами миючого засобу у промивних водах після полоскання клаптя тканини до відсутності в них ПАР).