В організаціях  громадського  харчування-  дезінфекція

В організаціях громадського харчування- дезінфекція

  Дезінфекція (знезараження) - процес знищення в навколишньому середовищі або видалення з неї збудників інфекційних хвороб. Мета дезінфекції -знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на об'єктах зовнішнього середовища, службовців факторами передачі інфекції.

На підприємствах громадського харчування дезінфекції повинні потрапити під вплив:

-поверхні у виробничих і складських приміщеннях, обідніх залах;

-санітарно-технічних обладнання;

-прибиральний інвентар;

-кухонні, столовий посуд та прибори;

-сміттєзбірники;

-руки персоналу.

Найбільш часто для цих цілей використовуються хімічні способи дезінфекції, засновані на застосуванні хімічних препаратів, що володіють дезинфікуючим ефектом.

При виборі дезінфікуючих препаратів слід звертати увагу:

-на їх безпеку для   персоналу;

-спектр антимікробної дії;

-зручність способів і режимів застосування;

-економічність. Приклад: («Септомакс», «Хлорантоїн», «Дезактін», «Жавель Клейд»)

Найчастіше обробку об'єктів здійснюють способом протирання, оскільки застосування способу зрошення вимагає використання персоналом засобів індивідуального захисту органів дихання та очей, виконання дезінфекційних заходів за відсутності людей.

Генеральне прибирання всіх приміщень повинна здійснюватися не рідше 1 разу на місяць по режимам, передбаченим методичною документацією на застосовуються дезінфікуючі засоби. При пандемії геніральний прибирання раз в день, протирання кожні 2 години.

Після закінчення генерального прибирання персонал організації вносить відмітку про її проведення в відповідний журнал.

Для прибирання виробничих, складських, допоміжних приміщень виділяється окремий інвентар. Його зберігають в чистому вигляді в спеціально відведених місцях, максимально наближених до місць збирання.

Інвентар для санітарних вузлів повинен мати сигнальну маркування та зберігатися окремо.

В кінці робочої зміни весь інвентар для прибирання повинен бути промитий, продезінфікований і просушений.

Обідні столи прибирають після кожного відвідувача. Для ефективного знезараження в цих цілях необхідно застосовувати дезінфектанти з мінімальним часом експозиції. Оптимальний вибір - готові до застосування форми деззасобів на основі спиртів у флаконах з насадкойраспилітелем Приклад: («Баціллол АФ», «ЕКСТРА-СЕПТ», «АНІОС СПС ПРЕМІУМ»)

Столовий посуд і прилади на підприємствах підлягають дезінфекції в кінці кожного робочого дня. При пандемії після кожного клієнта.

Для проведення знезараження посуд, звільнену від залишків їжі, повністю занурюють в робочий розчин деззасоби, витримують час експозиції, після чого промивають під проточною водою за допомогою щіток. Прикладами препаратів, що дозволяють здійснювати дезінфекцію посуду

і столових приладів, є («Септомакс», «Хлорантоїн», «Дезактін», «Жавель Клейд»)

Особливу увагу варто приділяти обробці шкаралупи харчового яйця, використовуваного для приготування страв, оскільки при відсутності ретельної дезінфекції дана група продуктів може послужити фактором передачі сальмонельозу.

Миття та дезінфекцію яєць здійснюють у відведеному для цих цілей місці в спеціальних промаркованих ємкостях. На першому етапі яйця обробляють теплим 1-2% -ним розчином кальцинованої соди. Потім проводять їх дезінфекцію дозволеними в установленому порядку деззасобами, після чого промивати холодною проточною водою

Перед початком роботи, а також після відвідування туалету персонал організацій громадського харчування зобов'язаний обробити руки. Для цього раковини, призначені для миття рук, в виробничих цехах і місцях загального користування забезпечують рідким милом з дозуючими пристроями.

Продукція більшості фірм - виробників дезінфікуючих засобів включає рідке мило з антисептичними компонентами («БАКТОЛІН ПУР», «ЕКЛІН ДЕРМА»,«ДЕРМАСОЛ АКТІВ» ), що дозволяє досягти більш високого рівня обробки рук персоналу і, отже, мінімізувати ризики поширення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, здатних контаміновані сировину і готові страви.

Потреба в дезінфекційних засобах розраховують в такій послідовності:

1. Розрахунок потреби в дезинфікуючих засобах для щоденних

і генеральних прибирань:

ОДСП = 0,01 × N × K × KRc × C × S,

де ОДСП - загальна кількість дезинфікуючого засобу, необхідне для знезараження поверхонь в приміщеннях, л;

N - норма витрати дезинфікуючого розчину в літрах на 1 м2 згідно

інструкції із застосування конкретного засобу;

К - коефіцієнт, що дорівнює величині концентрації розчину по препарату,%;

KRc - кратність обробок на добу;

С - кількість діб в розрахунковому періоді;

S - площа оброблюваних поверхонь, м2.

Площа оброблюваних поверхонь при проведенні щоденних прибирань розраховують за формулою:

S = Sпол + Sдоп,

де Sпол - площа підлоги приміщень;

Sдоп - площа додатково оброблюваних поверхонь (вікон, підвіконь, обладнання та т. Д.), Яку визначають виходячи з габаритів приміщень і оснащеності конкретного підприємства.

При розрахунках площі оброблюваних поверхонь під час генеральних прибирань додатково враховують площу стін.

2. розра потреби в дезинфікуючих засобах для обробки прибирального

матеріалу:

Одсу = 0,01 × N × K × Мум × Кум × KRc × C,

де Одсу - загальна кількість дезинфікуючого засобу, необхідне для знезараження прибирального матеріалу, л;

N - норма витрати дезинфікуючого розчину в літрах на 1 кг прибирального

матеріалу відповідно до інструкції по застосуванню конкретного засобу;

К - коефіцієнт, що дорівнює величині концентрації розчину по препарату,%;

Мум - маса одного комплекту прибирального матеріалу, кг;

Кум - кількість комплектів прибирального матеріалу;

KRc - кратність обробок на добу;

С - кількість діб в розрахунковому періоді.

3. Розрахунок потреби в дезинфікуючих засобах для обробки санітарно-технічних устаткування:

Одсс = 0,01 × N × K × KRc × C × S,

де Одсс - загальна кількість дезинфікуючого засобу, необхідне для знезараження санітарно-технічних обладнання, л;

N - норма витрати дезинфікуючого розчину в літрах відповідно до інструкції по застосуванню конкретного засобу;

К - коефіцієнт, що дорівнює величині концентрації розчину по препарату,%;

KRc - кратність обробки на добу;

С - кількість діб в розрахунковому періоді;

S - загальна площа оброблюваного санітарно-технічних обладнання, м2.

Площа санітарно-технічних устаткування визначають виходячи з того, що:

площа ванни - 3 м2;

площа унітазу, біде або раковини - 0,5 м2;

площа душового піддону - 1 м2.

4. Розрахунок потреби в дезинфікуючих засобах для обробки

посуду.

Починають з визначення дослідним шляхом обсягу дезинфікуючого розчину, що витрачається для даних цілей протягом 1 робочої зміни (V). Потім підставляють отримане значення в формулу:

ОДС = 0,01 × K × V × С,

де К - коефіцієнт, що дорівнює величині концентрації розчину по препарату,%;

V - об'єм дезинфікуючого розчину, що витрачається для обробки посуду

протягом 1 робочої зміни;

С - кількість діб в розрахунковому періоді.

Аналогічно можна розрахувати обсяг дезінфікуючих засобів для обробки шкаралупи харчових яєць.

5. Розрахунок потреби в мл. і шкірних антисептиках для обробки рук персоналу:

Vм = (Qo × Qп × Vo) / 1000,

де Vм - обсяг мила або шкірного антисептика, необхідний для обробки рук персоналу, л;

Qo - середнє число обробок рук одним співробітником протягом робочої зміни;

Qп - число співробітників в зміну;

Vo - норма витрати рідкого мила або шкірного антисептика на одну обробку рук, мл.

Порівняння розрахункової потреби в дезинфікуючих засобах зі своїми фактичними витратами непрямим чином дозволяє судити про якість проведених дезінфекційних заходів в організації громадського харчування.

 

 

 

 

Posted on 2020-07-07 Статті 0 338

Оставить свой комментарийLeave a Reply

Категории блогов

Последние комментарии

Без комментариев

Поиск по блогам

Recently Viewed

No products

Menu

Сравнение 0