Вимоги до приміщення та обладнання ПЛР-лабораторій

Приміщення, в яких проводять дослідження на наявність НК мікроорганізмів І-ІІ груп патогенності, розміщують у «заразній» зоні лабораторії, що проводить діагностичні та інші дослідження із зазначеними мікроорганізмами. За наявності можливості приміщення розміщують у вигляді окремого блоку. При будівництві нових або реконструкції наявних приміщень лабораторію ПЛР розміщують в окремій будівлі (ізольованій частині будівлі) з дотриманням вимог, «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності (небезпеки)» та врахування особливостей пристрою вентиляційної системи лабораторії, викладених у пункті 19 цих методичних вказівок.

Робоча зона ПЛР-лабораторії відповідно до етапів ПЛР-аналізу повинна включати наступний мінімальний набір послідовно розташованих самостійних приміщень або окремо виділених робочих зон (у складі інших функціональних приміщень):

прийому, розбирання, первинної обробки матеріалу;

підготовки проб, виділення нуклеїнових кислот (НК); - приготування реакційних сумішей, проведення ПЛР та зворотної транскрипції (ВІД);

урахування результатів методом електрофорезу або ГіФА.

Кімнату виділення ПК розташовують поблизу кімнати прийому матеріалу, а приміщення для обліку результатів - по можливості на відстані від інших перерахованих приміщень для забезпечення умов, що виключають занесення в них продуктів ампліфікації (ампліконів) з повітряним потоком.

Не допускається виконання ПЛР-досліджень у приміщеннях для проведення робіт з використанням культуральних (накопичення патогенних біологічних агентів) та генно-інженерних методів, у тому числі пов'язаних з отриманням (клонуванням) та виділенням рекомбінантних плазмід.

Зону прийому, реєстрації, сортування, первинної обробки матеріалу (об'єднання або поділ проб, центрифугування, інактивацію тощо) розташовують у кімнаті прийому матеріалу блоку для роботи з інфікованими тваринами або в окремій боксованій кімнаті. У цих приміщеннях може проводитися обробка проб до інших видів досліджень (бактеріологічне, вірусологічне, серологічне і т.д.). За наявності можливості в приміщенні встановлюють бокс біологічної безпеки ІІІ класу захисту (допускається також використання боксу 21ПНЖ, наприклад, фірми «Ізотоп» та ін) або бокс безпеки ІІ класу захисту.

Зону з підготовки проб і виділення нуклеїнових кислот розміщують у боксованому приміщенні (мікробіологічний бокс з передбоксом) або в кімнаті зараження і розтину тварин. Роботу проводять у боксі біологічної безпеки ІІ або ІІІ класу. У робочій зоні мають обладнання та предмети, необхідні тільки для попередньої обробки, виділення ПК (приблизний перелік).

Зону приготування реакційних сумішей та проведення ВІД та ПЛР-ампліфікації розташовують у боксованому приміщенні або боксі біологічної безпеки II класу (або ПЛР-боксу) – для підготовки реакційних сумішей для ВІД та ПЛР.

Роботу з підготовки реакційних сумішей для ПЛР та ВІД - ПЛР проводять до доставки в бокс проб, що надходять із зони виділення ПК. Суміш може бути приготовлена ​​за межами приміщень лабораторії, призначених для роботи з заразним матеріалом, наприклад, у кімнаті (боксі) для розливу живильних середовищ.

При необхідності етап підготовки проб та виділення нуклеїнових кислот може виконуватися в одній кімнаті з етапом ПЛР за наявності в ній боксу біологічної безпеки II або III класу захисту для виділення ПК та боксу біологічної безпеки II класу (або ПЛР-боксу) — для підготовки реакційних сумішей ВІД та ПЛР. Кожен бокс сприймається як відповідна робоча зона.

Зону детекції результатів розташовують у боксованому приміщенні. За відсутності боксованого приміщення роботу проводять в окремій кімнаті, за можливості в ПЛР-боксі.

При одночасному використанні двох методів детекції продуктів ампліфікації – електрофоретичного та ГіФА – слід виділити окремі приміщення або дві робочі зони. Обладнання та приладдя для кожного виду аналізу маркують стосовно кожної зони. Обмін посудом та піпетками між зонами не допускається.

Приміщення ПЛР-лабораторії покривають кахлем (підлога, стіни) або масляною фарбою (стіни, стеля), стійкою до дії миючих засобів, що дезінфікують.

У всіх приміщеннях встановлюють антибактеріальні лампи. Рекомендується додаткове встановлення переносного ультрафіолетового бактерицидного опромінювача-рециркулятора.

Вікна мають бути щільно зачинені. Для захисту робочих столів від потрапляння прямого сонячного світла використовують світлозахисні плівки з матеріалу, стійкого до дезінфікуючих засобів. Використання жалюзі не рекомендується через адсорбцію пилу.

Кожна робоча зона повинна мати свій набір меблів, лабораторного обладнання, реагентів, автоматичних піпеток, наконечників, пластикового та скляного посуду, захисного одягу, взуття, гумових рукавичок, інвентарю для прибирання тощо, що використовуються тільки в даній кімнаті (робочій зоні).

Майно кожної робочої зони повинно мати маркування зазначеної зони. Застосування їх у інших приміщеннях чи інших видів досліджень заборонена.

У робочих зонах має бути свій набір холодильників:

у кімнаті прийому матеріалу від 4 до 8°С, мінус 20°С та мінус 70°С (при необхідності тривалого зберігання матеріалу);

у кімнаті виділення нуклеїнових кислот від 4 до 8°З мінус 20°З для зберігання набору виділення ПК; від 4 до 8 ° С - для зберігання препаратів ПК; не допускається зберігання проб матеріалу або препаратів ПК в одному холодильнику з компонентами набору виділення ПК;

у кімнаті ПЛР-ампліфікації від 4 до 8°С та мінус 20°С — для зберігання наборів зворотної транскрипції та ампліфікації ПК;

в кімнаті детекції продуктів ампліфікації від 4 до 8 ° С - для зберігання наборів електрофоретичної детекції та ГіФА.

Приміщення ПЛР-лабораторії обладнають припливно-витяжною або витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності (небезпеки)».

При виконанні ПЛР повітрообмін усередині та між приміщеннями може підвищувати небезпеку контамінації проб через ймовірність проникнення молекул ПК та продуктів ампліфікації через фільтри. Зниження цієї небезпеки досягається вказаною нижче системою вентиляції лабораторії:

слід повністю виключити повітрообмін між приміщенням для детекції продуктів ампліфікації та рештою кімнат ПЛР-лабораторії, а також іншими приміщеннями організації (тиск повітря в пост-ПЛР-приміщенні має бути нижчим, ніж у зазначених приміщеннях);

при суміжному розташуванні кімнати прийому матеріалу та кімнати виділення нуклеїнових кислот тиск в останній повинен бути не нижчим, ніж у кімнаті прийому матеріалу;

якщо обидві названі кімнати, що входять до пре-ПЛР-приміщення, мають суміжне розташування з приміщенням для проведення ПЛР, тиск повітря в них повинен бути нижчим, ніж у ПЛР-приміщенні; при віддаленому розміщенні ПЛР-приміщення тиск повітря в ньому має бути не нижчим, ніж у пре-ПЛР-приміщенні.

Різниця в тиску повітря в приміщеннях ПЛР-лабораторії створюється за рахунок відмінностей у кратності повітрообміну в них. Розрахунки кратності повітрообміну з урахуванням вимог проведення ПЛР-аналізу та вимог «Інструкції з проектування санітарно-епідеміологічних станцій»

За відсутності системи вентиляції, зазначеної зменшення ймовірності контамінації проб досягається заходами щодо обмеження повітрообміну між приміщеннями ПЛР-лабораторії.

За потреби у ПЛР-лабораторії можуть бути встановлені кондиціонери «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності (небезпеки)».