Контроль за стійкістю (резистентністю) мікроорганізмів до протимікробних речовин в Україні

З 1 березня 2026 року в Україні запроваджується посилений контроль та моніторинг стійкості (резистентності) мікроорганізмів до протимікробних препаратів. Основна мета — боротьба з антибіотикорезистентністю, що загрожує здоров’ю людей та тварин, шляхом стандартизованого відбору зразків, лабораторних досліджень (EUCAST) та створення системи звітності.

Що таке антимікробна резистентність (АМР)
Антимікробна резистентність (AMR, АМР) — це здатність мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, паразитів) протистояти дії протимікробних препаратів, зокрема антибіотиків. У результаті стандартне лікування стає менш ефективним або повністю неефективним, що підвищує ризик ускладнень, тривалого лікування та смертності.

Антимікробна резистентність визнана однією з найбільших загроз громадському здоров’ю у світі, тому Україна поступово впроваджує системний контроль за цим явищем.

Запровадження контролю за резистентністю мікроорганізмів в Україні
В Україні впроваджується державна система контролю за стійкістю мікроорганізмів до протимікробних речовин, що є частиною національної політики у сфері громадського здоров’я та гармонізації з європейськими стандартами.

Контроль АМР здійснюється у межах концепції «Єдине здоров’я» (One Health), яка об’єднує: охорону здоров’я людини; ветеринарну медицину; безпеку харчових продуктів; охорону довкілля.

Основні напрями контролю антимікробної резистентності
Лабораторний моніторинг
проведення мікробіологічних досліджень; визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків; стандартизація методів тестування.
Епідеміологічний нагляд
збір та аналіз даних щодо поширення резистентних штамів; виявлення небезпечних патогенів; прогнозування тенденцій АМР.
Контроль у закладах охорони здоров’я
впровадження антимікробного стюардшипу; раціональне призначення антибіотиків; контроль внутрішньолікарняних інфекцій.
Освітні заходи
навчання медичного персоналу; інформування населення про ризики самолікування; популяризація відповідального використання антибіотиків.

Чому контроль резистентності є критично важливим
Запровадження системного контролю АМР дозволяє: зменшити кількість резистентних інфекцій; підвищити ефективність лікування; знизити витрати на медичну допомогу; запобігти поширенню небезпечних штамів; виконати міжнародні зобов’язання України у сфері охорони здоров’я.

Відповідальність медичних закладів та персоналу
Медичні заклади в Україні зобов’язані: дотримуватись стандартів інфекційного контролю; забезпечувати належну стерилізацію та дезінфекцію; проводити мікробіологічний контроль; раціонально застосовувати протимікробні препарати.
Медичний персонал відіграє ключову роль у профілактиці антимікробної резистентності через правильні клінічні рішення та дотримання протоколів.

Контроль за стійкістю мікроорганізмів до протимікробних речовин в Україні — це стратегічно важливий крок для захисту здоров’я населення. Системний моніторинг, відповідальне використання антибіотиків та міжсекторальна співпраця є основою ефективної боротьби з антимікробною резистентністю.

Офіційні накази та документи щодо контролю резистентності

Наказ МОЗ України № 1766 (2021)
Наказ МОЗ України № 1766 «Про затвердження Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю»
Цей наказ встановлює систему систематичного збору даних щодо антимікробної резистентності в закладах охорони здоров’я. Він визначає участь медичних закладів у епіднагляді та вимоги для лабораторій, які проводять дослідження АМР.

Наказ МОЗ України № 1614 (2021)
Наказ МОЗ України № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я»
Документ регламентує інфекційний контроль у медичних закладах, включно з адмініструванням антимікробних препаратів, реєстрацією пов’язаних інфекцій і впровадженням заходів профілактики. Це прямий механізм, який допомагає зменшувати ризики поширення резистентних мікроорганізмів у лікувальних установах.

Наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства № 953 (2025)
Наказ № 953 «Про затвердження Порядку моніторингу та звітності про стійкість (резистентність) до протимікробних речовин збудників зоонозів та коменсальних бактерій»
Цей порядок моніторингу та звітності, який набирає чинності з 1 березня 2026 року, встановлює процедури і вимоги для моніторингу та звітності про рівні стійкості мікроорганізмів у тваринній сфері та харчових продуктах тваринного походження у контексті єдиного здоров’я (One Health).

Державна стратегія боротьби з АМР до 2030 року
Хоча не наказ МОЗ, але важливий документ: Державна стратегія протидії антимікробній резистентності до 2030 року разом з операційним планом на 2024–2026 роки затверджена урядом України. Вона передбачає розширення мережі лабораторій, зміцнення контролю в закладах охорони здоров’я та епіднагляд за резистентними збудниками.

Як ці накази працюють на практиці
✅ Моніторинг і звітність: Запроваджено стандартизовані підходи для збору даних про АМР (наказ № 1766) та сферу тваринництва (наказ № 953).
✅ Інфекційний контроль у лікарнях: Наказ № 1614 зобов’язує медичні заклади вести профілактику і облік інфекцій та впроваджувати контроль антибіотикотерапії.
✅ Стратегічний підхід: Державна стратегія АМР до 2030 року встановлює довгострокові цілі та план дій.

Контроль за стійкістю (резистентністю) мікроорганізмів до протимікробних речовин в Україні ґрунтується на конкретних наказах МОЗ та інших нормативних актах. Це дозволяє: створити систему епіднагляду та лабораторного моніторингу; стандартизувати звітність та методи досліджень; впроваджувати профілактичні заходи в медичних установах.
Важливо, що ці документи входять до національної політики громадського здоров’я та відповідають міжнародним рекомендаціям щодо боротьби з антимікробною резистентністю.

Що перевіряють під час аудиту та контролю АМР

Для медсестри ЦСВ (централізованого стерилізаційного відділення)
Контроль антимікробної резистентності: що перевіряють у ЦСВ
Нормативна база (коротко)
Наказ МОЗ № 1614 — інфекційний контроль
Наказ МОЗ № 2342 — санітарні норми, стерилізація
Наказ МОЗ № 1766 — епіднагляд за АМР (опосередковано через результати)

Під час аудиту в ЦСВ перевіряють
1. Документацію
Має бути в наявності та заповнюватись регулярно: журнал контролю стерилізації; журнал передстерилізаційного очищення; результати хімічного контролю (індикатори); результати біологічного контролю (за графіком); інструкції з дезінфекції, ПСО, стерилізації; СОПи (стандартні операційні процедури).
❗ Часта помилка: журнали є, але заповнюються заднім числом.

2. Процеси (що реально робиться)
Аудитор дивиться не тільки папери: дотримання розподілу «брудна – чиста – стерильна» зони; правильність ПСО (концентрації, час експозиції); використання затверджених деззасобів; контроль параметрів стерилізації (час, температура, тиск); умови зберігання стерильних виробів.

3. Зв’язок із резистентністю (АМР)
Перевіряють опосередковано: чи є випадки позитивного мікробіологічного контролю; чи проводиться аналіз причин (порушення ПСО, стерилізації); чи вживаються коригувальні заходи.
Логіка МОЗ: порушення стерилізації → внутрішньолікарняні інфекції → формування резистентних штамів.

✅ Чеклист готовності ЦСВ
Журнали заповнюються щоденно
Є затверджені СОПи
Контроль індикаторів фіксується
Персонал пройшов інструктаж
Немає прострочених стерильних матеріалів

Для мікробіологічної лабораторії
Контроль антимікробної резистентності: вимоги МОЗ
Нормативна база
Наказ МОЗ № 1766 — дозорний епіднагляд за АМР
Наказ МОЗ № 1614 — інфекційний контроль
Державна стратегія АМР до 2030 року

Під час аудиту лабораторії перевіряють
1. Методики досліджень
визначення чутливості до антибіотиків за CLSI або EUCAST; актуальність методичних документів; використання контрольних штамів; простежуваність результатів (дата, зразок, пацієнт).
❗ Критично: застарілі методики = порушення наказу № 1766.

2. Документацію та звітність
Аудитор перевіряє: журнали мікробіологічних досліджень; протоколи визначення чутливості; передачу даних у межах епіднагляду; збереження результатів та архівування.

3. Участь у системі епіднагляду за АМР
Обов’язково оцінюють: чи визначена відповідальна особа за АМР; чи надаються дані до ЦГЗ /уповноважених структур; чи аналізуються локальні профілі резистентності; взаємодію з клініцистами та інфекційним контролем.

4. Зв’язок із клінікою
МОЗ звертає увагу: чи використовуються результати лабораторії для корекції антибіотикотерапії; чи є комунікація з лікарями;
чи ведеться аналіз повторних резистентних ізолятів.

✅ Чеклист готовності лабораторії
Актуальні методики CLSI / EUCAST
Контрольні штами використовуються
Дані АМР систематизовані
Є відповідальний за АМР
Результати використовуються клінічно

Узагальнення
Для МОЗ важливо не “що написано”, а: як працює система; чи впливають результати ЦСВ та лабораторії на зменшення ризиків АМР; чи є зв’язок між стерилізацією, мікробіологією та лікуванням.